
згорнути

22 січня у Львові відзначають День Соборності. Біля пам’ятника Тарасу Шевченку з цієї нагоди відбувся екуменічний молебень за Україну та кількатисячне віче.
Вічу передувало створення живого ланцюга від пам’ятника Степану Бандері до пам’ятника Тарасу Шевченку та святкова хода. У заході взяли участь представники Комітету опору диктатурі Львівщини та громадських організацій: ВО Просвіта ім. Т. Шевченка, Всеукраїнського братства ОУН-УПА, Товариства політичних в’язнів і репресованих, Спілки політв’язнів України, Всеукраїнського об’єднання ветеранів, Ліги українських жінок, Союзу українок, ОУН, Центру національного відродження ім. С. Бандери, Зарваницької громадської ініціативи, Комітету підприємців Львівщини, Конфедерації вільних профспілок України, а також партії «Громадянська позиція», партії «Удар» Віталія Кличка, Львівського відділення Конгресу української інтелігенції, ГО «Українська справа».
Перед громадськістю виступив голова львівської обласної ради Олег Панькевич: «Важко знайти слова, які б важили більше, ніж сьогоднішній наш чин спільної присутності тут на площі біля Тараса Шевченка, спільної ходи від Бандери до Шевченка. Саме Шевченко дав визначення тому духу, який нас об’єднує сьогодні, який об’єднував, більше як 90 років тому. Шевченко дав визначення українського духу як єдності мертвих, живих і ненароджених. Ми з вами сьогодні - ті, які зібралися на площі у Львові біля Шевченка, має зробити наш чин. На цій площі відчувалася тривога, на цій площі уже відчувається рішучість. Найбільше сьогодні бояться ті, хто ненавидить українську державу, цього нашого спільного чину. Вже чути їхній голос, голос так званих різних політологів через куплені ЗМІ, що не можливе об’єднання. Сьогодні чути, як вони бояться нашого об’єднання, саме тепер у 2012 році».
Він додав: «Замало об’єднання для проходження в парламент. Як показує досвід, замало нам такого об’єднання було у 1990 році, замало його було і в 2004 році. Так само ми маємо усвідомити, що ж відбулася тоді у нашій історії, чого нам бракувало? Саме українського духу, про який говорили на початку. Хай всіх ті, хто буде керувати українською державою, хто сьогодні претендує на найвищі державні посади, здадуть іспит перед українським майбутнім і українським минулим на українську національну ідею. Хай вже сьогодні всі ті, хто готується пройти у парламент, скажуть, яке їх ставлення до ОУН, УПА, до дивізії «Галичина», до національно-визвольного руху, які будуть їх перші кроки у збереженні української ідентичності, конкретні законопроекти, а не постійна балаканина впродовж десятиліть про українську справу».
О.Панькевич резюмував: «Сьогодні відчувається, що ми з вами є на порозі чогось нового. Цей 2012 рік - це рік тривоги, це, очевидно, – рік нових репресій, очевидно, що це рік нових зовнішніх загроз з боку Росії, і не тільки Росії. Але це є рік 70-річниці ОУН, рік Йосипа Сліпого, Олени Степанівни. Я переконаний, що завдяки такому нашому зібранню, сьогоднішньому зібранню в Києві, Запоріжжі, Тернополі, по всій Україні від Заходу до Сходу, це буде рік нашої перемоги! Слава Україні!».
Голова центру національного відродження ім. С.Бандери Юрій Антоняк поінформував учасників віче, що лідери опозиційних сил уклали угоду про об’єднання, текст якоъ озвучили на мітингу з нагоди Дня Соборності та Свободи України на Софіївській площі у Києві.
Голова Львівського обласного об’єднання «Просвіта ім. Т.Шевченка» Ярослав Пітко зачитав Звернення народного віче у Львові до української громадськості, в якому зокрема зазначено: «..Вимагаємо від лідерів політичних партій і громадських організацій створення широкого національного фронту боротьби з комуно-олігархічною узурпацією влади; вийти на вибори до Верховної Ради з узгодженими кандидатом від опозиційних до нинішньої влади сил; закликаємо усіх громадян України позбутися руйнівної байдужості, повірити у власні сили, згуртуватися навколо української національної ідеї та виграти битву за Самостійну, Соборну, Незалежну Українську Державу!».
ZAXID.NET
Дзвінок. Путін знімає слухавку.
- Гальо, пане президенте, ту Місько зі Станіславова! Телефоную, жеби вам вповісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо.
- Хорошо, Миша. Это важная новость. А большая у Вас армия?
- Ну, зараз… (рахує) Я, Влодко, сусід Стефко і всі, шо ту в преферанс грали. То нас разом вісім.
- Должен признаться, Миша, что у меня в Армии 100 тысяч человек, которые только ждут моего приказа.
- Холєра ясна, я зара вам віддзвоню.
(за якийсь час)…
- Гальо, прошу пана президента, стан війни не скасовано! До нас
приєдналося ше штири хлопаки з сусідньої кнайпи.
- Должен сказать тебе, Миша, что после последнего нашего разговора я
увеличил армию до 200 тысяч человек!
- Най го холєра вхопе! Я ще зателефоную.
(за якийсь час)
- Слава Йсу, пане Путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся вицофати з тої войни.
- Неужели? Очень жаль. А почему это вы вдруг передумали?
- Ну, ми ту посиділи за пару гальбами пива, так си між собов порадили,
і вздріли, же аж ніяк не зможемо нагодувати 200 тисяч плєнних.
***
Судилися єврей та українець. Судді дали 15 років.
***
Їде гуцул на автівці, на повній швидкості. Дивиться Даішник стоїть. Не тормозить, думає, а не гріх, як зіб’ю, бо то москаль-москалем. Збив. Завіз тіло на цвинтар, дає старому гробареві пляшку оковитої, каже:
- поховайте вуйку, бо воно вистрибнуло саме на дорогу, я їй-богу, не винний.та чо ж не поховаю,синку.
Так і домовились. Їде далі гуцул. Ше одного такого збив, приїжджає з тілом на цвинтар, дивиться, гробар за столиком сидить, вже фляжку допиває. Гуцул кладе трупа на землю, каже:
-слава Йсу. Дід обертається
- слава навіки!
- а шо, діду, закопали того?
- та закопав..
- та як закопали, як во він лежит.
- йой, синку, забув видно. Старий вже я. Зара закопаю.
Гуцул подякував і пішов.
В ДАІ б’ють тривогу:
шо ета такоє! Гдє наши люді? Паєхать, правєріть!
І послали одного. Приїжджає, дивиться, всюди тихо, темно,тільки на цвинтарі лямпа хитається і чути як гробар лопатою цьвьокає.
Приходить на цвинтар,дивиться, а старий лопатою землю прихлопує на свіжій могилі.
Підходить до гробаря і каже:
- ізвінітє, а што ета ви так позна тут дєлаєтє?
Старий гуцул обертається, замахується лопатою і б’є що є сили:
- ТА ТИ КУРВО ВЛЯЖЕШСЯ НИНІ ЧИ НЄ? ? ? ! !
***
Створив Господь мавпу. А тодi дивиться - ні, людина все ж краще.
Ну, збирає вiн усiх мавп i каже: щоб до завтра менi людьми стали!
Ну, мавпи цiлу нiч хвости вiдрiзали, голились, зрештою, прокидається Господь - краса!
Живуть люди у бiлих хатах iз вишневими садочками, хрущi над вишнями гудуть i т.д. Але що це? Деякi мавпи все ще у лiсi по деревах стрибають!
Ну, вiн як гримне на них: “Я Господь ваш, я вас створив, як ви смiєте не пiдкорятись словам моїм?!”
Мавпи перелякались, поховались у кущах, аж тодi найсмiливiша вилазить i каже забуханим голосом:
“А мы па-украински не панимаем!”***
В москалів в усіх анекдотах про українців українці скупі і злі. А в українців в анекдотах про москалів москалі зазвичай мертві…
***
Першокласник кримської школи приxодить після уроків додому, та й мовить домашнім по-українськи:
- А в нас в школі всі уроки тепер та по-українськи ведуться. А ще сьогодні після занять ми анкету заповняли, то я в графі національність написав, що я yкраїнець.
Всі очі вилупили…а батько й каже:
-Гаваріш, что yкраінєц тєперь? Ну-ну…Значіт завтра поєдєш в школу не на лєгковушке, а на автобусе, как всє бaндеровци єздят. Понял?
А дідусь і собі:
-А в школу внучєк на завтрак я тебе дам нє 5 долларов,а 1 грівну.Как в украінском банкє,1 к 5-і.Харашо?
А мати:
-Ну вот сейчас Ми будєм кушать осетрінку с крабамі,каторую дядя с Дальнєго вастока прівєз,а Ти будєш кушать картошку,как украінци.Харашо?
Сидять всі їдять…А мати знову,підморгуючи до всіx з усмішкою,та й каже:
-Ну што синочєк,как оно,xарашо бить украінцем,а-а-а?
А той мовчазно так, насуплено та й каже:
-Я…я всього тільки як годину українець, а як вас москалів вже ненавиджу..
***
Зустрічаються двоє жидів.- Куди йдеш?- Вла-вла-вла-вла-вла-штовуватись ди-ди-ди-ди-ктором на-на-на-на-на телебаченні!- Ну, успіху тобі!Через тиждень.- Ну, як, вже працюєш?- Та-та-та-та-та ні! - А-а-а-а-а-а-а-а-нтисеміти і бандерівці навколо!
***
Прийшов дід до священика на сповідь. - Святий отець, грішний я! - І в чому твій гріх, син мій? - Під час Другої світової війни я ховав у себе в підвалі єврея. - Hy, це не гріх, а навпаки - свята справа! - заспокоїв його священик. - Але я змушував його платити мені за постій, - додав дід. - Так, це, звичайно, не добре, але адже і ти ризикував собою, син мій!- Дякую вам, святий отець, але в мене ще одне питання. - Яке? - Чи повинен я сказати йому, що війна вже закінчилася?
***
Ішов москаль із муштри та й зупинився у бабки, а та якраз вареників наварила.
От москаль їсть-їсть та й питає:
- А как же ано празиваєтся?
- Ат, - каже бабка, - жери мовчки собі!
Попоїла москалина, аж пальчики облизала, а тоді:
- Хараши, бабка, тваі жеримовчки, жаль толька, што малавата!
***
Йдуть два куми по дорозі, коли - Вжик!.. - їх обганяє мотоцікліст без голови.
Глянули куми один на одного з подивом та йдуть далі. Коли знову - Вжик!.. - мотоцикліст також без голови. Знову здивувались куми та йдуть далі. В третій раз - Вжик!.. - знову мотоцикліст та знову без голови. Тоді один й каже:
- Слухайте куме, шо це робиться - нічого не розумію?
- Мабуть, куме, вам треба косу на інше плече перекласти...
* * *
Летять на літаку німець, француз та росіянин.
Німець висовує руку із ілюмінатора, через 20 секунд втягує назад і каже:
- Над Німеччиною летимо.
- Чому?
- А бачите вся рука чорна - це дим із заводів Рура.
Через півгодини француз проробляє те ж саме, через хвилину втягує руку і каже:
- Над Францією пролітаємо.
- Чому?
- Відчуваєте, рука парфумом пахне.
Через годину росіянин висовує руку в ілюмінатор і в ту ж секунду втягує назад.
- Ба! А ось і Росія-матінка.
- Але як ти так швидко визначив?
- Годинник поцупили…
***
— Куме!!!
— Га?
— Хто там у тебе верещить?
— Та, москаля спіймали, вбивати будемо!
— То я прийду допоможу, щоб швидше було!
— Приходь, але швидше не треба! Хіба ж ми стаханівці?!
***
Вірменське радіо питають:
- Скажіть, як назвати сина, якщо тато - єврей, мама - українка і обоє націоналісти?
- Ізяслав.
***
Проходить змагання трьох країн на найкращого грабіжника - Росії, Англії, США. Спочатку дали змогу показати свою майстерність Американцям, все як положено - багато охорони біля сейфа. Запустили Американців на 5 хвилин, коли час закінчився пішли перевіряти - Американці украли переважно техніку, різні компи. Так само і вийшло з Англійцями, правда вони вкрали тільки різні коштовності. Накінець запускають Росіян - через дві хвилини після того як запустили їх, охорона чує грубий чоловічий голос
- Іван, а обойі сдірать?
***
Львів. В салон автобуса заходить вуйко, дивиться в кутку сидить негр у вишиванці. Вуйко ошелешений підходить до нього і питає:
- Синку, ти хто?
- Я? Українець!
- А я тоді хто?
- Не знаю… З вигляду - або жид, або москаль.
***
Украiнець пiд час снiданку (кава, круасани, хлiб, масло i джем) бачить москаля, який жуючи жвачу, сiда бiля нього. Наш хлопець iгноруе його, але москаль все одно першим почина розмову. Москаль: Вот вы, украинцы, едите хлеб полностью? Українець: Звiсно. Москаль: (пiсля взриву великого пузиря) А мы нет. В России, мы только едим мякоть. Корку мы собираем в специальный ящик, перерабатываем, превращаем в круассаны и затем продаем. Москаль задоволено посмiхаеться, в той час коли українець мовчки далi iсть свiй снiданок. Москаль: Вы едите джем с хлебом? Українець: Звiсно. Москаль: (пропускаючи жвачку крiзь зуби) А мы нет. В России, мы едим только свежие фрукты, затем собираем кожуру, семечки и качаны в специальный ящик, перерабатываем, превращаем в джем и продаем Украине. Украiнець мовчки ставить чашку з кавою на стiл: А ви сексом займаiтесь в своiй Росiї? Москаль посмiхаючись: Конечно. Укрaiнець: А що ви робите з презервативом пiсля використання? Москаль: Выбрасываем, конечно. Украiнець: А ми нi. В Украiнi, ми збираемо iх в спецiальну скриню, розплавляемо на жуйки продаемо в Росію!