Львів відвідуватимуть мільйони туристів за рік, - Андрій Худо

- Відкриття ресторану потребує від 250 до 400 погоджень. Це треба спрощувати. Ми маємо проблеми з достатністю інформації для прийняття рішень. Її надзвичайно мало. ZAXID.NET

Минулого тижня відбулася презентація Стратегії економічного розвитку Львова, яку розробила залучена фондом «Ефективне Управління» всесвітньо відома компанія Monitor Group. Стратегія базується на кластерному розвитку економіки. Найбільш перспективними кластерами, розвиток яких сприятиме суттєвому підвищенню конкурентоспроможності Львова загалом, є кластер туризму та бізнес-послуг, ІТ.

Про бачення розвитку туристичного ринку Львова, основні бар'єри, ризики реалізації стратегії і амбітні завдання Львова читайте в інтерв'ю ZAXID.NET із співвласником мережі авторських концептуальних ресторанів «Фест» Андрієм Худо.

- Що дала Вам участь у робочій групі з напрацювання стратегії розвитку туристичного кластеру у Львові?

- Було створено майданчик для спілкування бізнесів, які працюють у цьому кластері - ресторанів, готелів, туристичних компаній, а також представників наукових кіл, влади. Monitor скеровував цю роботу. Насправді, ми, напевно, у такому широкому колі ще не спілкувалися.

У першу чергу, відбулося створення середовища, а також чітка фіксація важливої інформації і рішень. Якщо звернутися до матеріалів Monitor Group, то ми побачимо, як ми змінювалися у розвитку цієї стратегії.

- Яких результатів потрібно досягнути, реалізовуючи стратегію?

- Є завдання збільшити кількість туристів, що відвідують Львів, із 400 тис. на рік до 1 млн (це дані Monitor Group), а також завдання збільшити час їх перебування в місті хоча б до 5-7 діб. Цих результатів треба досягнути за 5-10 років.

Якщо подивитися на структуру туризму, то побачимо, що у Львові більше часу все-таки проводять внутрішні туристи, українські громадяни. Найбільше їх приїжджає зі Східної України, Києва, Одеси. На них поки що і є основна ставка. Також ми бачимо значну кількість туристів з Німеччини, Польщі і Росії. Це 30% від загальної кількості.

На ці групи слід орієнтуватися. Також ми визначили, що основний фокус має бути на молодих туристах і туристах середнього віку, які є часто чутливими до ціни. Треба використати й потенціал бізнес-туризму. Часто бізнесмени після ділових відвідин Львова мають бажання приїхати сюди приватно із сім'єю.

- Ви вважаєте, що 1 мільйон туристів у рік для Львова - це багато?

- Моя суб'єктивна думка, що у нас на рік приїжджає набагато більше туристів, ніж 400 тис., і насправді кінцевою метою треба ставити не 1 млн туристів в рік, а 2-3 млн і більше. За 5-10 років цю планку реально подолати.

Якщо проаналізувати офіційну статистику зупинок туристів з інших країн у готелях Львова, то цей показник за останні п'ять років зріс на 16%. Проте якщо візуально оцінити кількість гостей у Львові під час свят, які проводяться останнім часом, то ми бачимо, що насправді туристів стає набагато більше із кожним роком. Це видно з кількості людей на вулицях.

- Що потрібно робити, щоб кількість туристів зростала?

- У нас у місті дійсно унікальні шанси розвивати кластер туризму. Це ідеальне місто для розвитку туризму. У Львові під захистом ЮНЕСКО - понад 366 пам'яток архітектури. Якщо взяти Україну в цілому, то у Львові концентрується понад 53% усіх архітектурних пам'яток України. Це унікальний потенціал. У нас є понад 25 музеїв, більше 10 галерей, понад 70 церков, що сприяє сакральному туризму, є Шевченківський Гай - музей дерев'яної архітектури. І Львів багатий не тільки тим, що є в місті, а цілий регіон має багатий туристичний потенціал. У Львівському регіоні є замки, багато дерев'яних церков, є спа-курорти, є печери, скелі, лижні курорти, куди можна поїхати, і добре відпочити.

Львів - дуже класне місто, ми це знаємо, бо тут живемо. Але чи людина в Лондоні, чи у Парижі знає, що є таке класне місто Львів, і що тут можна робити? Чи у Мюнхені, з якого до Львова уже є прямий переліт, люди знають, що сюди можна прилетіти на уїк-енд, гарно провести час? Я думаю, мінімум людей це знає.

Потрібно активізувати попит. Ми маємо подумати, чому людина має захотіти приїхати до Львова. Можна позиціонувати Львів як цнотливу перлину, говорити, що це справжня Україна, що сюди варто поїхати, щоб побачити старе європейське місто, яке дає позитивні емоції від перебування у ньому.

Як на мене, перше, що потрібно зробити у цьому напрямку - це масштабна промокампанія про місто. Потрібно донести до людей, що тут у Львові є добре.

- Вам не здається, що меседж ресторану «Криївка» ніяк не підсилює меседжу про Львів, як про «цнотливу перлину»? Не переживаєте, що такий провокативний підхід не працює на загальний ідеалізований портрет Львова?

- Можливо, це межує з провокативністю, але давайте подивимося на це з іншого боку. Раніше і зараз багато людей у Москві, у Донецьку сприймають Львів як націоналістичне, бандерівське місто, вважають, що росіянин може мати тут проблеми. Для мене основна місія ресторану «Криївка» - показати, що Львів насправді не такий, і що це все міфи, які створюють у Москві певні люди, яким це вигідно, а нам всім не вигідно мати ці міфи. Хай сюди приїдуть самі туристи і подивляться, яке це місто класне.

Ідею «Галицької жидівської кнайпи» теж можна розцінювати, як таку, що межує з провокативністю. Але ми намагалися показати, що можна мати таку кнайпу, можна подивитися, як у Львові жила община початку минулого століття, трошки відкрити картинку про Львів, таємну, яку досі не бачили.

Ми бачимо місію компанії «!Фест» у тому, щоб творити унікальний простір позитивних емоцій, і тим самим себе, наше місто і країну робити кращими. Ми у кожному ресторані частково, у різних формах, реалізуємо це.

- Хороших слів про Львів, мабуть, не достатньо, потрібні інфраструктурні покращення у місті?

- Так, є визначені ключові бар'єри для ефективної реалізації Стратегії, зокрема, це стан інфраструктури. Потрібно збудувати сучасний аеропорт, поремонтувати дороги, сконцентруватися на проблемі незадовільного стану громадського транспорту. Як на мене, Євро-2012 буде святом не так через футбол, як від того, що буде зроблена інфраструктура, і це залишиться в цьому місті на століття, кожен львів'янин від цього виграє.

Ми акцентували на тому, що більшість місць для відпочинку, місць атракцій у Львові перебувають у поганому стані. Як приклад, Шевченківський гай, Парк культури, в які треба вкладати кошти, робити реновацію. Коли це буде нормальним продуктом, туди ітимуть люди, і будуть платити гроші за відпочинок. Це можна розглядати як окремі бізнес-проекти. Також потрібно додати англомовний переклад до назв вулиць та пам'яток архітектури, які викликають найбільший інтерес у туристів.

Я ще б виділив проблему безпеки туристів. Навіть у центрі міста опівночі ходити інколи небезпечно. Є факти, що у туристів увечері були проблеми. Потрібно посилити співпрацю із правоохоронними органами, щоб вони охороняли туристів.

- Чи вважаєте Ви стратегію у кластері туризму достатньо зваженою і реалістичною до виконання?

- Поки що немає чітко окреслених лідерів у цій сфері, вони лише вимальовуються, і констатовано низький рівень узгодженості в діях учасників кластеру. Також немає органу, який би координував реалізацію стратегії, розвитку кластеру туризм. Основна місія цього органу - залучення якомога більшої кількості вигодонабувачів від імплементації стратегії у Львові до спільної роботи. Ми зможемо успішно її імплементувати, якщо будемо усі залучені до цього процесу. І звичайно основними гравцями мають бути ті люди, яким це не те, що бажане, а тим, яким на цьому дуже залежить.

Думаю, наступні півроку будуть визначальні. Монітор потроху має відходити від цього проекту, а місцева ініціативна група має його перейняти і вести далі. Міський голова Львова зазначив, що цим має займатися Інститут міста. Дуже важливо, як буде сформована імплементація стратегії, бо стратегій у Львові уже було розроблено дуже багато. Це - чергова. Так, вона науково і практично підкріплена, але найбільший ризик у її реалізації.

- Що потрібно саме представникам туристичних бізнесів, щоб усі разом зміцніли, і створили справді потужний туристисчний кластер економіки міста?

- Розвиток кластеру - це розвиток самих його учасників. Він буде йти саме собою зі збільшенням потоку туристів, адже коли приїжджають люди, вони залишають у Львові додану вартість, і це можна вкладати у подальший розвиток компаній.

Важливо однак створити сприятливе бізнес-середовище для нормального функціонування самого бізнесу. Зокрема, йдеться про покращення законодавчого та нормативного регулювання якогось із туристичних бізнесів. Це потребує серйозних доопрацювань. Наприклад, відкриття ресторану потребує від 250 до 400 погоджень. Це потрібно спрощувати.

Ми маємо проблеми з недостатністю інформації для прийняття важливих рішень. Її надзвичайно мало. Я думаю, одне з головних завдань, яке треба буде виконати - зібрати адекватні статистичні дані щодо туризму, на підставі аналізу яких можна робити адекватні рішення.

Займатися цим питанням мають безпосередньо учасники кластеру. Немає достатньо інформації про відвідуваність туристами тих чи інших місць відпочинку; інформації про тривалість їх перебування у готелях, про те, які середні суми вони залишають в ресторанах, які екскурсії обирають, ніхто не дасть, її має зібрати сам бізнес. Для мене персонально є надзвичайно важливо збір цієї інформації від усіх учасників кластера, формування її в певну базу, і забепечення рівноцінного доступу до неї для усіх. Далі питання за людьми, - як вони будуть цю інформацію використовувати, наскільки вона буде помічною у прийнятті рішень.

- Наскільки значною у львівському туристичному секторі є нестача кваліфікорваних працівників, і як цю проблему вирішують?

- У кожного з учасників цього кластеру є проблеми з кадрами, я переконаний. У нашій компанії уже працює 430 людей. Ми беремо студентів, беремо молодих людей і навчаємо їх. Ми створили свій тренінг-центр, який покликаний вчити офіціантів, барменів, менеджерів як правильно обслуговувати клієнтів. Хоч це ази, але це дуже важливо, якщо людина не знає, то її треба навчити цих елементарних речей.

Я знаю, що інші компанії також створюють свої тренінгові центри з навчання персоналу.

Загалом у Львові кадри є, але вони не є достатньо професійними, їх треба навчати. І треба, напевне, для себе розуміти, що це той хрест, який треба нести - просто вчити людей.

Довідка

Андрій Худо - співвласник мережі концептуальних авторських ресторанів «!Фест» (ТзОВ «Криївка»), директор з інвестицій Універсальної Інвестиційної Групи.

Закінчив економічний факультет Львівського національного університету ім. І.Франка. Випускник Executive MBA kmbs. З 2004 року - директор з інвестицій Універсальної Інвестиційної Групи, з 2008 року - член Наглядової ради ВАТ «Концерн Галнафтогаз» та член Наглядової ради Львівської бізнес-школи при Українському Католицькому Університеті.

До мережі концептуальних авторських ресторанів «!Фест» у Львові належать «Криївка», «Мазох-кафе», кнайпа-музей «Гасова Лампа», тематичний ресторан «Галицька жидівська кнайпа «Під Золотою Розою», «Старий трамвай», «Найдорожча галицька кнайпа», фестиваль-ресторація «Лівий берег», перший канапковий концепт «Вар`яти», відкрита кав`ярня «Біля Діани», сувенірний супермаркет «Львівські цяцьки» та Львівська майстерня шоколаду.

Презентація Стратегії економічного розвитку Львова, яка розроблена Фондом «Ефективне Управління» разом з компанією Monitor Group та у тісній співпраці з владою Львова, відбулася 26 травня у Львові. Стратегія передбачає кластерний розвиток економіки міста. Ключовими кластерами визначено туризм та сферу бізнес-послуг.

З червня 2009 року фонд «Ефективне Управління», компанія Monitor Group і влада Львова розпочнуть реалізацію другого етапу проекту економічного розвитку міста, який триватиме близько півроку. Другий етап передбачає практичне впровадження ключових розроблених рекомендацій щодо розвитку кластерів туризму і бізнес-послуг, залучення інвестицій, навчання і розвитку людських ресурсів. Цю роботу координуватимуть спеціально створені органи, до складу яких увійдуть представники місцевої влади та бізнесу, а саме: Рада з питань конкурентоспроможності, виконавчий комітет та робочі групи з розвитку двох ключових кластерів.

Юлія Поліковська  ZAXID.NET