згорнути
Управлінські секрети львівської "Криївки"
Андрій Худо, співвласник холдингу емоцій «!ФЕСТ» (ресторани "Криївка", "Мазох", "Гасова Лампа "та інші)
Компанія "!ФЕСТ" створена навесні 2007 року - історія почалася з літнього ресторану "Діана на Ринку". Компанію створили три людини – Юрко Назарук, який займається маркетингом та креативом, Дмитро Герасімов, який займається операційним менеджментом, і я - відповідальний за стратегію розвитку, фінанси та інвестиції, HR та безпеку. Одразу після відкриття першого ресторану почалася робота над "Криївкою", яка відкрилася у вересні 2007 року. Ми нещодавно відсвяткували два роки цього ресторану, а черги на вихідних стоять і зараз. "Криївка" дала базис розвитку нашого холдингу, тому що це була правильна ідея в правильний час – тема УПА і зараз гаряча, також міф бандерівського Львова спрацював. Наступний наш проект – "Мазох-кафе", далі – "Старенький Трамвай", Галицька Жидівська Кнайпа, перший український канапковий концепт "Вар’яти" (студентський сендвіч-бар), мистецький ресторан "Фестиваль сучасного мистецтва Лівий Берег", музей-ресторація "Гасова лампа", "Найдорожча ресторація Галичини" та інші. Останній проект – Львівська Майстерня Шоколаду. ЦИФРИ Стартовий капітал був залучений завдяки попередньому досвіду – протягом десяти років я працював у одному великому концерні, де залучав кошти для розвитку. Наша команда зуміла сумарно залучити близько 500 млн. дол. США боргового та акціонерного капіталу. Дмитро Герасімов теж пропрацював у цій компанії 9 років, бувши комерційним директором. Мені ці проекти за 10 років дали цінні контакти та виходи на кредиторів та інвесторів в капітал. Також ми заклали своє майно + регіональний банк відкрив кредитну лінію. Проте наш бізнес має одну специфіку – він не генерує майно, що є основною заставою. Тому кредитні лінії не є великими. Наша політика - інвестування в ресторанний бізнес, а не в нерухомість. Ми не позиціонуєм себе девелоперами. На перший квартал 2008 року у нас було 2 ресторани. Зараз у нас нараховується уже 12 об'єктів, і готуємо відкриття 13-го ресторану - Дім Легенд, де у кожній кімнаті буде частинка легенд Львова. У компанії працює 500 людей. Активи та доходи холдингу теж активно ростуть. Спаду у нас немає, тому що відкриваємо нові ресторани та проекти, до того ж гривнева виручка у існуючих ресторанах росте. У нас амбітні плани. Ми кожні півроку проводимо стратегічні сесії, і на першій з них вирішили протягом року відкрити 15 ресторанів. Ціль не була досягнута, але якби ми не ставили таку планку, то могли зупинитися на третьому ресторані і вказати, що цього уже достатньо. ЩО МИ РОБИМО ПО-ІНШОМУ Наша компанія маркетингово-креативного спрямування. Ми використовуємо міфи, легенди та анекдоти, які притаманні львівській території. Наприклад, недавно запустили новий проект – живе пиво "Зеник", яке робить місцева пивоварня. Назва походить від персонажа відомого анекдота. Ми придумали бренд, протестували продукт і запустили у нашій мережі ресторанів. Успішний проект, який народився у невимушеній креативній атмосфері, був повністю реалізований протягом двох місяців. Останній слоган цього бренду: "Він сидів. Вона ще працює. Тільки Зеник врятує". Усі наші проекти знаходяться виключно в історичному центрі Львова - ми прораховуємо та виловлюємо найбільші туристичні потоки та маршрути. Один з наших головних принципів - уникати посередніх речей і створювати сильні точки диференціації. Ми не використовуємо очевидні теми Львова, не відкриваємо просто ресторанів. Ми шукаємо нові та маловідомі історії та подаємо їх різнобічно. Наприклад, ідея ресторану "Гасова Лампа" походить від того, що гасова лампа винайдена у Львові Яном Зеґом та Іґнатієм Лукашевичем. Ми сворили паб-музей, де зібрали найбільшу в Україні колекцію таких ламп (понад 200) і додали елементи шоу – по приміщенню ходить алхімік, а на вході клієнтів зустрічає людина-концептуальник у фраку та розповідає про легенду Львова. Наше завдання – це дарувати позитивні емоції. Ми це робимо через wow-ефекти. Коли створюється новий ресторан, то в ньому закладається як мінімум десять wow-ефектів, з якими повинен перетнутися клієнт. Наприклад, я уже згадував про "Найдорожчу ресторацію Галичини". Ми подумали, що там замало емоцій і вирішили стилізували вхід під радянську кухню. Так, двері ресторану відчиняє людина в тапочках і халаті, на столі стоять огірки і хліб, поруч – холодильник "Дніпро" і увімкнений телевізор. Люди широко відкриваються очі та вибачаються, що потурбували господаря. Але людина витягує їх на розмову і пояснює, що вони потрапили куди треба. Клієнт отримує масу позитивних емоцій завдяки додатковим 30 тис. грн. інвестицій. Ми створили новий wow-ефект і в "Криївці" – кожного дня о 22:00 в ресторан заходять повстанці з паспортом Москаля, вимикають світло і починають шукати москаля. Завжди в залі знайдеться людина-москаль, його виводять, потім вмикають світло і звучить запис розстрілу. Клієнти шаленіють від цього дійства. Я вважаю, що в контексті маркетингу наша компанія унікальна - ми не виділили жодної гривні на просування в медіа, тому що ЗМІ приходили самі. Ми потрапили на усі передові телеканали. Російські канали зняли компрометуючий ролик, що у "Криївці" б’ють тих, хто розмовляє російською – цей ролик уже протягом року не стихає в Інтернеті. Зараз ми себе не позиціонуємо як виключно ресторанний бізнес - займаємося сувенірним бізнесом, запустили екскурсійні тури по ресторанах, пропонуємо кейтерінг, маємо інтернет-магазин і відкрили три Інтернет-радіостанції, першою з яких звичайно ж стало Радіо з Криівки. Зараз працюємо над четвертою. Ризики Кожен об’єкт у центрі, де є сусіди – це щоденні проблеми. Це постійні претензії та свіжі креативні ідеї:-). Ми тепер уважніше працюємо з цим ризиком. Для того щоб відкрити ресторан, треба зібрати 250-450 підписів у державних органах. Ресторан можна і не відкрити, якщо не знати, як працювати з цією системою. Чесно кажучи, я не уявляю, як у цій систему може працювати іноземний інвестор. Ще один можливий ризик – це відсутність спільного бачення галузі усіх операторів ринку. Проте зараз гравці ресторанної сфери міста краще інтегруються - Львів починає все більше бурлити. Плани про територіальне розширення Ми думаємо про вихід на київський ринок - до кризи уже оглядали приміщення. Але я не міг сприйняти київські орендні ставки $100-200 за квадратний метр. Я не розумію, що треба робити в приміщенні, щоб "відбити" таку оренду. Пізніше наступила криза, і питання відтермінувалося саме собою. Зараз у мене наступна позиція: краще зробити ще більшу мережу у Львові, щоб кияни не змогли прийти на цей ринок, а потім з сильною базою у Львові прийти у столицю. За матеріалами виступу на відкритій події innovations.com.ua «Компанії, які перемогли кризу»
Про москалів ;-)
Дзвінок. Путін знімає слухавку.
- Гальо, пане президенте, ту Місько зі Станіславова! Телефоную, жеби вам вповісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо.
- Хорошо, Миша. Это важная новость. А большая у Вас армия?
- Ну, зараз… (рахує) Я, Влодко, сусід Стефко і всі, шо ту в преферанс грали. То нас разом вісім.
- Должен признаться, Миша, что у меня в Армии 100 тысяч человек, которые только ждут моего приказа.
- Холєра ясна, я зара вам віддзвоню.
(за якийсь час)…
- Гальо, прошу пана президента, стан війни не скасовано! До нас
приєдналося ше штири хлопаки з сусідньої кнайпи.
- Должен сказать тебе, Миша, что после последнего нашего разговора я
увеличил армию до 200 тысяч человек!
- Най го холєра вхопе! Я ще зателефоную.
(за якийсь час)
- Слава Йсу, пане Путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся вицофати з тої войни.
- Неужели? Очень жаль. А почему это вы вдруг передумали?
- Ну, ми ту посиділи за пару гальбами пива, так си між собов порадили,
і вздріли, же аж ніяк не зможемо нагодувати 200 тисяч плєнних.
***
Судилися єврей та українець. Судді дали 15 років.
***
Їде гуцул на автівці, на повній швидкості. Дивиться Даішник стоїть. Не тормозить, думає, а не гріх, як зіб’ю, бо то москаль-москалем. Збив. Завіз тіло на цвинтар, дає старому гробареві пляшку оковитої, каже:
- поховайте вуйку, бо воно вистрибнуло саме на дорогу, я їй-богу, не винний.та чо ж не поховаю,синку.
Так і домовились. Їде далі гуцул. Ше одного такого збив, приїжджає з тілом на цвинтар, дивиться, гробар за столиком сидить, вже фляжку допиває. Гуцул кладе трупа на землю, каже:
-слава Йсу. Дід обертається
- слава навіки!
- а шо, діду, закопали того?
- та закопав..
- та як закопали, як во він лежит.
- йой, синку, забув видно. Старий вже я. Зара закопаю.
Гуцул подякував і пішов.
В ДАІ б’ють тривогу:
шо ета такоє! Гдє наши люді? Паєхать, правєріть!
І послали одного. Приїжджає, дивиться, всюди тихо, темно,тільки на цвинтарі лямпа хитається і чути як гробар лопатою цьвьокає.
Приходить на цвинтар,дивиться, а старий лопатою землю прихлопує на свіжій могилі.
Підходить до гробаря і каже:
- ізвінітє, а што ета ви так позна тут дєлаєтє?
Старий гуцул обертається, замахується лопатою і б’є що є сили:
- ТА ТИ КУРВО ВЛЯЖЕШСЯ НИНІ ЧИ НЄ? ? ? ! !
***
Створив Господь мавпу. А тодi дивиться - ні, людина все ж краще.
Ну, збирає вiн усiх мавп i каже: щоб до завтра менi людьми стали!
Ну, мавпи цiлу нiч хвости вiдрiзали, голились, зрештою, прокидається Господь - краса!
Живуть люди у бiлих хатах iз вишневими садочками, хрущi над вишнями гудуть i т.д. Але що це? Деякi мавпи все ще у лiсi по деревах стрибають!
Ну, вiн як гримне на них: “Я Господь ваш, я вас створив, як ви смiєте не пiдкорятись словам моїм?!”
Мавпи перелякались, поховались у кущах, аж тодi найсмiливiша вилазить i каже забуханим голосом:
“А мы па-украински не панимаем!”***
В москалів в усіх анекдотах про українців українці скупі і злі. А в українців в анекдотах про москалів москалі зазвичай мертві…
***
Першокласник кримської школи приxодить після уроків додому, та й мовить домашнім по-українськи:
- А в нас в школі всі уроки тепер та по-українськи ведуться. А ще сьогодні після занять ми анкету заповняли, то я в графі національність написав, що я yкраїнець.
Всі очі вилупили…а батько й каже:
-Гаваріш, что yкраінєц тєперь? Ну-ну…Значіт завтра поєдєш в школу не на лєгковушке, а на автобусе, как всє бaндеровци єздят. Понял?
А дідусь і собі:
-А в школу внучєк на завтрак я тебе дам нє 5 долларов,а 1 грівну.Как в украінском банкє,1 к 5-і.Харашо?
А мати:
-Ну вот сейчас Ми будєм кушать осетрінку с крабамі,каторую дядя с Дальнєго вастока прівєз,а Ти будєш кушать картошку,как украінци.Харашо?
Сидять всі їдять…А мати знову,підморгуючи до всіx з усмішкою,та й каже:
-Ну што синочєк,как оно,xарашо бить украінцем,а-а-а?
А той мовчазно так, насуплено та й каже:
-Я…я всього тільки як годину українець, а як вас москалів вже ненавиджу..
***
Зустрічаються двоє жидів.- Куди йдеш?- Вла-вла-вла-вла-вла-штовуватись ди-ди-ди-ди-ктором на-на-на-на-на телебаченні!- Ну, успіху тобі!Через тиждень.- Ну, як, вже працюєш?- Та-та-та-та-та ні! - А-а-а-а-а-а-а-а-нтисеміти і бандерівці навколо!
***
Прийшов дід до священика на сповідь. - Святий отець, грішний я! - І в чому твій гріх, син мій? - Під час Другої світової війни я ховав у себе в підвалі єврея. - Hy, це не гріх, а навпаки - свята справа! - заспокоїв його священик. - Але я змушував його платити мені за постій, - додав дід. - Так, це, звичайно, не добре, але адже і ти ризикував собою, син мій!- Дякую вам, святий отець, але в мене ще одне питання. - Яке? - Чи повинен я сказати йому, що війна вже закінчилася?
***
Ішов москаль із муштри та й зупинився у бабки, а та якраз вареників наварила.
От москаль їсть-їсть та й питає:
- А как же ано празиваєтся?
- Ат, - каже бабка, - жери мовчки собі!
Попоїла москалина, аж пальчики облизала, а тоді:
- Хараши, бабка, тваі жеримовчки, жаль толька, што малавата!
***
Йдуть два куми по дорозі, коли - Вжик!.. - їх обганяє мотоцікліст без голови.
Глянули куми один на одного з подивом та йдуть далі. Коли знову - Вжик!.. - мотоцикліст також без голови. Знову здивувались куми та йдуть далі. В третій раз - Вжик!.. - знову мотоцикліст та знову без голови. Тоді один й каже:
- Слухайте куме, шо це робиться - нічого не розумію?
- Мабуть, куме, вам треба косу на інше плече перекласти...
* * *
Летять на літаку німець, француз та росіянин.
Німець висовує руку із ілюмінатора, через 20 секунд втягує назад і каже:
- Над Німеччиною летимо.
- Чому?
- А бачите вся рука чорна - це дим із заводів Рура.
Через півгодини француз проробляє те ж саме, через хвилину втягує руку і каже:
- Над Францією пролітаємо.
- Чому?
- Відчуваєте, рука парфумом пахне.
Через годину росіянин висовує руку в ілюмінатор і в ту ж секунду втягує назад.
- Ба! А ось і Росія-матінка.
- Але як ти так швидко визначив?
- Годинник поцупили…
***
— Куме!!!
— Га?
— Хто там у тебе верещить?
— Та, москаля спіймали, вбивати будемо!
— То я прийду допоможу, щоб швидше було!
— Приходь, але швидше не треба! Хіба ж ми стаханівці?!
***
Вірменське радіо питають:
- Скажіть, як назвати сина, якщо тато - єврей, мама - українка і обоє націоналісти?
- Ізяслав.
***
Проходить змагання трьох країн на найкращого грабіжника - Росії, Англії, США. Спочатку дали змогу показати свою майстерність Американцям, все як положено - багато охорони біля сейфа. Запустили Американців на 5 хвилин, коли час закінчився пішли перевіряти - Американці украли переважно техніку, різні компи. Так само і вийшло з Англійцями, правда вони вкрали тільки різні коштовності. Накінець запускають Росіян - через дві хвилини після того як запустили їх, охорона чує грубий чоловічий голос
- Іван, а обойі сдірать?
***
Львів. В салон автобуса заходить вуйко, дивиться в кутку сидить негр у вишиванці. Вуйко ошелешений підходить до нього і питає:
- Синку, ти хто?
- Я? Українець!
- А я тоді хто?
- Не знаю… З вигляду - або жид, або москаль.
***
Украiнець пiд час снiданку (кава, круасани, хлiб, масло i джем) бачить москаля, який жуючи жвачу, сiда бiля нього. Наш хлопець iгноруе його, але москаль все одно першим почина розмову. Москаль: Вот вы, украинцы, едите хлеб полностью? Українець: Звiсно. Москаль: (пiсля взриву великого пузиря) А мы нет. В России, мы только едим мякоть. Корку мы собираем в специальный ящик, перерабатываем, превращаем в круассаны и затем продаем. Москаль задоволено посмiхаеться, в той час коли українець мовчки далi iсть свiй снiданок. Москаль: Вы едите джем с хлебом? Українець: Звiсно. Москаль: (пропускаючи жвачку крiзь зуби) А мы нет. В России, мы едим только свежие фрукты, затем собираем кожуру, семечки и качаны в специальный ящик, перерабатываем, превращаем в джем и продаем Украине. Украiнець мовчки ставить чашку з кавою на стiл: А ви сексом займаiтесь в своiй Росiї? Москаль посмiхаючись: Конечно. Укрaiнець: А що ви робите з презервативом пiсля використання? Москаль: Выбрасываем, конечно. Украiнець: А ми нi. В Украiнi, ми збираемо iх в спецiальну скриню, розплавляемо на жуйки продаемо в Росію!
Комендатура:
Керівник проводу: Юрко Назарук
Комендант: Ромко Библюк
Крайовий: Олег Слюсарчук
Наша місія: Творити унікальний простір позитивних емоцій і вражень, робити себе, місто та країну кращими.