згорнути

 

Козак Мамай у пошуках Грааля

Щоб побудувати державу щасливих людей, її треба творити весело!

У традиції кельтів-галлів є багато легенд про шляхетних лицарів, які здійснювали славні героїчні вчинки в «пошуках чаші Грааля». Найбільшою загадкою був власне цей Грааль. Що ж це таке? ГРА, ТОБТО РАДІСНИЙ РОЗВИТОК-САМОРОЗКРИТТЯ Дослідники констатують, що походження слова «Грааль» невідоме. Якщо ж зробити буквальний переклад, то це «дух гри». В арійських (індоєвропейських) мовах слово «ель, аль, ліль, лель, иль» означає дух, наприклад, Михаїл — «дух могутності», Гавриїл — «дух говоріння, мовлення», шумерське Енліль — «небесний дух», українське Полель — «палаючий, сонячний дух». А що таке гра? В первинному сенсі це звичаєва дія, спрямована на розвиток, вдосконалення, саморозкриття через подолання перешкод. Фундаментальною умовою гри є стан радісного збудження, яке підносить «до сонячного Ра». Під час гри людина радіє—яріє, тому що в ній діє Ра-Сонце, він же Ярило — «сонячний дух». До слова «гра» дуже подібне слово «гора», яка також «тягнеться до Ра», тобто до Сонця, вгору. Давньоукраїнське слово «ярий» означає сонячний, радісний, сповнений життєвої сили: «Ярій, душе. Ярій, а не ридай» — писав поет Василь Стус. Від слова «ярій» походить гелленське вітання «хайре!» і санскритське «харі!» — радій, радуйся. Слова відомої молитви «Богородице Діво, радуйся!» вказують на ту ж саму сонячну, арійську традицію. У традиційній символіці чаша означає «серце», «серцевину», «центр» людини — божественне ядро, присутнє в кожній людській душі. На малюнках чаша й серце навіть зображуються подібно — у формі близькій до трикутника. Тому вважається, що Грааль відкривається найбільш гідним, наділеним чистотою серця. Якщо підсумувати, то пошуки чаші Грааля — це радісна, напружена й відповідальна звичаєва Гра-творення задля розкриття свого боголюдського потенціалу шляхом подолання життєвих перешкод та героїчного впорядкування-одухотворення фізичного світу. КОРОЛЬ ЯР-ТУР І ЗАПОРІЗЬКИЙ ХАРАКТЕРНИК МЕРЛИН Кельтська і українська традиції мають спільні арійські корені, тому в них багато подібного. Легендарний король Артур — це сонячний, святий воїн Яр-тур. Згадайте «Слово о полку Ігоревім»: «Яр-туре Всеволоде! Стоїш ти в обороні, прищеш ти на воїв стрілами, гримиш ти об шоломи мечами харалужними». Про древність цієї традиції свідчить сумерійська пісня «Коли я, володарка, сяяла на небесах». У ній володарка Інанна називає свого співрозмовника «Яр туром» — за три тисячоліття до лицарів «круглого столу». До речі, у короля Артура був учитель і радник, друїд Мерлин. Легенди кельтів-галлів приписують цьому магу-характернику походження зі скіфських племен, які мешкали поблизу Дніпровських порогів. Згідно з цими ж легендами, Грааль відкрився лише святому лицарю Галахаду — найчистішому зі шляхетних лицарів короля Артура. Отже, для оволодіння Граалем треба бути водночас святим і лицарем, брахманом і кшатрієм, священиком і воїном. Ця істина масово і відверто представлена в українській традиції. Картина з образом святого лицаря, що невтомно шукає внутрішнє божественне «Я», була чи не в кожній українській хаті. Здогадуєтеся, хто це? Так, це він… КОЗАК МАМАЙ — СОНЯЧНИЙ СТРІЛЕЦЬ Пригляньмось уважніше до традиційного образу козака Мамая. Він сидить під деревом у позі напівлотос — подібно як Будда, тобто Пробуджений. Слово «дре-во» буквально перекладається як «дитина сили» (дре-дра-дру — сила, во-бо-ба — дитина). Звідси «друїди-друвіди» — «знавці сили». Потужні тисячолітні дерева є головними індикаторами «місць сили», тобто ділянок з цілющою енергетикою. За переказами великий Будда отримав просвітлення—пробудження під деревом Бо. До речі, подібно до Мерлина, він також походив з запорізьких степів — належав до арійського племені Саків, на що вказує його родове ім’я Сак’ямуні, тобто сак’я-людина. «Сак’я» — це самоназва (сак-я), подібно до «ар’я» (сонце-я або бог-я). З племенем Саків пов’язують назву міста Саки на заході Кримського півострова. Українське походження Будди підтвердив тибетський лама Оле Нідал, коли давав у Києві прес-конференцію у вересні 2000 року. Це офіційна інформація, яку дав великий лама Тибету 17-й Кармапа Тхае Дордже. На території Індії дотепер проживають світлошкірі, високі та блакитноокі індійці, нащадки того самого роду Сакьямуні. Саме такими, за переказами, і були перші зображення Великого Будди, — сказав Оле Нідал. Важливим атрибутом козака Мамая є митра — коштовний головний убір, що його зазвичай носять єпископи та інші високі духовні особи. Митра в Мамая прикрашена пір’ям, що додатково вказує на зв’язок з небесними силами. Поряд — золота чаша, призначена для ритуального споживання вина. В арійській традиції вино символізує натхнення Святого Духа, який дає людині душевну гармонію, «веселіє серця». Мамай грає на кобзі, на його обличчі спокій, очі дивляться у вічність. За спиною Мамая встромлений у землю спис, до якого прив’язаний кінь — символ Сонця. Сукупність переліченої символіки вказує на те, що Мамай — духовна особа, носій сонячної традиції, знавець Сили (друїд, характерник). Водночас він є воїном — на це прямо вказують спис, шабля, рушниця. В одній особі гармонійно поєднані святий і лицар, священик і воїн. Мамай — це Яр-тур, святий сонячний воїн, арійський стрілець, що перебуває в пошуках Грааля. Ім’я Мамай означає «ніхто». Це захисне ім’я, яким називалися при зустрічі з випадковими, непевними людьми в Дикому Полі. Той, хто знає твоє справжнє ім’я, має доступ до тебе, зокрема, може на тебе впливати через магічні дії. Тому незнайомим людям казали те, що найлегше було вимовити — «ма-май», подібно як першим словом немовляти найчастіше є «ма-ма». Водночас, окрім «ніхто», ім’я Мамай означає «будь хто». Сенс у тому, що пошук власного божественного «Я» відкритий для всіх. ХОЧЕШ ВИРІШИТИ ПРОБЛЕМУ? ПОЧИНАЙ ГРУ! Стан радості — це індикатор того, що людина займається своєю справою і діє згідно з природними законами Творця Всесвіту. Цю тему гарно висвітлив Григорій Сковорода у славетному трактаті «Розмова, названа алфавіт, або буквар миру» (1775). Найкраще виходять ті справи, які робляться з радістю і любов’ю. Гра — це ідеальний варіант роботи, це свята праця. Вона не виснажує людину, а розвиває її, робить сильнішою й досконалішою. Ця істина була добре відома нашим предкам. Згідно зі Звичаєм, українці все намагалися робити весело, граючись — і обробляти землю, і плекати дітей, і будувати хати, і воювати. «Що вони роблять?!» — запитували здивовані чужинці. «Співають і танцюють!» — так характеризували мандрівники і прадавніх скіфів-гіперборіїв, і їхніх нащадків — народ козаків. Яскравим прикладом є звичаєва українська толока, коли за один день всією громадою будували хату для нової сім’ї. Це було суцільне свято праці з піснями, музиками, застіллям і веселими танцями. Люди поспішали взяти участь в толоці, бо це була надзвичайно цікава і повчальна звичаєва Гра! Взагалі, ритуальні дійства-ініціації супроводжували давніх українців від народження й до самої смерті. Все їхнє життя було радісною і водночас відповідальною Грою. Навіть війна сприймалася як Гра, тому й досі, не задумуючись, говоримо «виграти війну». В сучасному світі гра сприймається як щось несерйозне, безвідповідальне, хаотичне. Це не що інше, як перевертання понять з ніг на голову. Гра — це вільний впорядкований простір. До неї не можна примусити, інакше це не Гра: люди добровільно погоджуються дотримуватися чітких правил і слідкують за їх виконанням. Гра — це змагальність на межі можливостей, проте з доброзичливістю і повагою до всіх її учасників. Гра — це ясна погоджена мета (напр., забити найбільше голів) та чіткі кількісні індикатори наближення до неї (бали, очки, метри, кілограми тощо). Сучасний світ руйнується через те, що в ньому зникають «правила гри», а також такі обов’язкові складові традиційної Гри як спрямованість на розвиток, взаємоповага, чесна змагальність, радісне напруження всіх сил, прагнення честі й слави. Але ж без Гри людство не може розвиватися. Загальновідомо, що найкращі результати в будь-якій сфері діяльності досягаються саме у формі Гри. Тож коли треба вирішити найскладнішу технічну, екологічну, гуманітарну чи іншу проблему, то оголошують конкурси, — а це не що інше, як Гра. ГРААЛЬ НАЦІЇ КОЗАКІВ В умовах глобальної кризи українці поставлені перед необхідністю творення нової цивілізації, яка забезпечить їм виживання і подальший розвиток. Це надзвичайно складна колективна діяльність, яка потребує інтелектуальних і організаційних надзусиль, емоційно-вольової концентрації, нестандартних рішень. Яка форма діяльності є найкращою для такої енергійної творчості? Звісно яка — Гра! Україна має фундаментальний досвід гри-націотворення. Всі знають, що чергове оновлення-перенародження українського народу прямо пов’язане з Запорізькою Січчю. Перші письмові згадки про неї сягають 1480 року. За історично короткий час січову козацьку школу в більшій чи меншій мірі пройшли сотні тисяч представників найактивнішої частини населення. Внаслідок цього Україна майже цілковито «покозачилась» — народилась Нація Козаків. Яка чарівна сила тягнула українську молодь на Січ? Передусім — радісний дух Гри! Військово-чернечий орден січовиків пропонував людині пошук Грааля — сповнений ризику й пригод шлях саморозкриття та самоосвячення. Польський історик XVI століття Папроцький свідчив: «багато БЕЗДОГАННИХ молодих людей з Польщі їдуть до України... повчитися лицарських діл — порядків і чуйностей лицарських». Січ трималась на Звичаї — системі ясних і твердих «правил гри». То була усна традиція, що не потребувала письмової фіксації, — подібно до сучасної гри у футбол, коли кожен знає правила, жодного разу не бачивши їх записаними. Неписані правила найсильніші, бо закарбовані в самому серці людини. У ПОШУКАХ ВИШНЬОЇ БОРІЇ Ідея державотворення в формі звичаєвої гри довго обговорювалася, і ось — час настав! В перший день звичаєвого Нового року — на весняне рівнодення 22 березня 2008 року — шоста науково-практична конференція «Буття українців» оголосила старт гри-стратегії «Вишня Борія». Сенс гри — пошук українського Грааля: індивідуальна і національна самореалізація українців, критерієм якої є внутрішнє щастя і зовнішня ефективність-конкурентоспроможність. Метою гри є творення нового українського світу — цивілізації «Вишня Борія». Назва гри вказує на те, що нова цивілізація буде продовженням двох попередніх українських цивілізацій: кроманьйонської Борії (25 тис. до н. е., Мізинська археологічна культура) і арійської Гіперборії (55 ст. до н. е., Трипільська археологічна культура). Ці цивілізації були українськими, тому що народжені землею України. Так само українцями були арії-орії, галли-кімерійці, скіфи-сколоти, сармати, анти, руси, козаки. Суцільна генетична і культурна лінія українського геосоціального організму налічує щонайменше 27 тисячоліть. ГРА МАЄ ТРИ РІВНІ Символом першого рівня гри є Козак Мамай — святий воїн, Яр-тур, сонячний стрілець. Тому цей рівень називається «Арійська Стрілецька Асоціація», скорочено — АРСА. Завдання учасників: формування світогляду вільної людини, самооздоровлення, самопізнання, формування навколо себе здорового соціального оточення — громади однодумців. Другий рівень гри називається «Гродери Аріана». Мета: перетворення громад на самодостатні «гродери» — своєрідні «громади-держави» з власним інформаційним простором, самоврядуванням та економічною базою. Третій рівень називається «Третій Гетьманат». Мета: об’єднання українських гродерів усього світу в глобальну українську державу-громаду. Зовнішня назва цієї держави-корпорації — Аріан, внутрішня — Оріяна. Подвійна назва символізує гармонійне поєднання чоловічого і жіночого начала, атаки та оборони, зовнішньої та внутрішньої активності. ЯК СТАТИ УЧАСНИКОМ ГРИ Правила дуже прості. По-перше, треба усвідомити й прийняти Арійський вольовий імператив, подарований людству на зорі Трипільської цивілізації — 7,5 тисячоліть тому — в «Законах Ману» (Законах Боголюдини): «Все, що робиться з чужої волі — зло. Все, що робиться з власної волі — добро. Треба знати це коротке визначення добра і зла». Це вихідна точка мислення вільної людини, що усвідомлює себе творцем своєї долі, паном-господарем, відповідальним за всі свої вчинки. По-друге, учасник Гри має твердий намір дотримуватися «Трьох золотих правил»: 1) ОЗДОРОВЛЮЙСЯ! Розвивайся духовно, психічно й фізично, вдосконалюйся, пізнавай себе. Ключовий момент — очищення психіки. Для початку треба обмежити потік інформаційного бруду. Наприклад, 40 днів не дивитися телевізор. Оздоровчий ефект просто вражаючий! А найкращий спосіб активного очищення — читання просвітлюючих текстів технології самозцілення Живе Слово. Результат: посилення інтелекту, життєрадісний світогляд, поступове позбавлення хронічних хвороб, покращення долі за принципом «чисте притягується до чистого». Інший важливий чинник здоров’я — слідування природним ритмам: вставати на світанні, йти до сну з настанням сутінок. 2) РОБИ ТЕ, ЩО ЛЮБИШ! Займайся тим, що відповідає твоїй природі, будь самим собою. 3) ТРИМАЙСЯ ЗА СВОЇХ! Підтримуй інших учасників Гри, налагоджуй з ними контакти, збільшуй кількість подібних до тебе, просвічуй їх знанням, виховуй дітей. Нарешті, по-третє, для практичного входження в Гру учасник здійснює символічне «хрещення водою» — занурення у воду з наміром поєднання з Всесвітом. Це прадавній ритуал налагодження гармонійної взаємодії з навколишнім світом, входження під його захист. «Хрещення водою» можна здійснити в морі, річці, озері, ставку, навіть у власній ванні з холодною водою, тобто водою природної температури. ЯК ЗНАЙТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ ГРИ Відповідь — в Євангелії: «Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам. Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчинять». Пошук чаші Грааля починається з пошуку однодумців. Такі правила Гри. www.sd.org.ua

   Памятник Мазоху у Львові. Відкриття навесні

Про москалів ;-)

Зустрілися Українець з американцем і в них зайшла розмова про гори. Американець говорить: - У нас такі гори, що як гукнеш то ехо 5 хвилин триває. Українець: - Ну то їдем подивимось. Вилізають на вершину та й американець кричить: - Hello !!! Ехо: - Hello- ello- llo- o . А Українець каже : - Та хіба це гори ? У нас у горах ехо 3 години тримається. Американець? - Ну поїхали подивимося. Вилазять вони на Говерлу і Українець: - В Карпатах москаль !!! Луна: Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? *** У стаpого бандеpівця питають: — Діду у тебе патpони є? — Hема, хлопці. — Діду, а пістолет є? — Hема, хлопці. — А кулемет є? — А ось чого нема, того нема! *** Пливе баржа по чорному морю під Українським прапором, а за нею женться русський торпедний катер. Котер 100 вузлів, баржа тікає - 100 вузлів, катер 150, баржа 150, катер 200, баржа 200. Москалі кажуть стійте нічогоо не буду, ну і баржа зупинілась, москалі, а 250 можете, капітан баржи вниз Миколо ми 250 можемо, Микола можемо. Москалі, а вы 300 можете, капітан Миколо 300 можемо? Микола ні не можемо у москалів ласти позлітають. ***

Дзвінок. Путін знімає слухавку.
- Гальо, пане президенте, ту Місько зі Станіславова! Телефоную, жеби вам вповісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо.
- Хорошо, Миша. Это важная новость. А большая у Вас армия?
- Ну, зараз… (рахує) Я, Влодко, сусід Стефко і всі, шо ту в преферанс грали. То нас разом вісім.
- Должен признаться, Миша, что у меня в Армии 100 тысяч человек, которые только ждут моего приказа.
- Холєра ясна, я зара вам віддзвоню.

(за якийсь час)…
- Гальо, прошу пана президента, стан війни не скасовано! До нас
приєдналося ше штири хлопаки з сусідньої кнайпи.
- Должен сказать тебе, Миша, что после последнего нашего разговора я
увеличил армию до 200 тысяч человек!
- Най го холєра вхопе! Я ще зателефоную.
(за якийсь час)
- Слава Йсу, пане Путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся вицофати з тої войни.
- Неужели? Очень жаль. А почему это вы вдруг передумали?
- Ну, ми ту посиділи за пару гальбами пива, так си між собов порадили,
і вздріли, же аж ніяк не зможемо нагодувати 200 тисяч плєнних.

***

Судилися єврей та українець. Судді дали 15 років.

***

Їде гуцул на автівці, на повній швидкості. Дивиться Даішник стоїть. Не тормозить, думає, а не гріх, як зіб’ю, бо то москаль-москалем. Збив. Завіз тіло на цвинтар, дає старому гробареві пляшку оковитої, каже:
- поховайте вуйку, бо воно вистрибнуло саме на дорогу, я їй-богу, не винний.та чо ж не поховаю,синку.
Так і домовились. Їде далі гуцул. Ше одного такого збив, приїжджає з тілом на цвинтар, дивиться, гробар за столиком сидить, вже фляжку допиває. Гуцул кладе трупа на землю, каже:
-слава Йсу. Дід обертається
- слава навіки!
- а шо, діду, закопали того?
- та закопав..
- та як закопали, як во він лежит.
- йой, синку, забув видно. Старий вже я. Зара закопаю.
Гуцул подякував і пішов.
В ДАІ б’ють тривогу:
шо ета такоє! Гдє наши люді? Паєхать, правєріть!
І послали одного. Приїжджає, дивиться, всюди тихо, темно,тільки на цвинтарі лямпа хитається і чути як гробар лопатою цьвьокає.
Приходить на цвинтар,дивиться, а старий лопатою землю прихлопує на свіжій могилі.
Підходить до гробаря і каже:
- ізвінітє, а што ета ви так позна тут дєлаєтє?
Старий гуцул обертається, замахується лопатою і б’є що є сили:
- ТА ТИ КУРВО ВЛЯЖЕШСЯ НИНІ ЧИ НЄ? ? ? ! !

***

Створив Господь мавпу. А тодi дивиться - ні, людина все ж краще.
Ну, збирає вiн усiх мавп i каже: щоб до завтра менi людьми стали!
Ну, мавпи цiлу нiч хвости вiдрiзали, голились, зрештою, прокидається Господь - краса!
Живуть люди у бiлих хатах iз вишневими садочками, хрущi над вишнями гудуть i т.д. Але що це? Деякi мавпи все ще у лiсi по деревах стрибають!
Ну, вiн як гримне на них: “Я Господь ваш, я вас створив, як ви смiєте не пiдкорятись словам моїм?!”
Мавпи перелякались, поховались у кущах, аж тодi найсмiливiша вилазить i каже забуханим голосом:
“А мы па-украински не панимаем!”***

В москалів в усіх анекдотах про українців українці скупі і злі. А в українців в анекдотах про москалів москалі зазвичай мертві…

***

Першокласник кримської школи приxодить після уроків додому, та й мовить домашнім по-українськи:
- А в нас в школі всі уроки тепер та по-українськи ведуться. А ще сьогодні після занять ми анкету заповняли, то я в графі національність написав, що я  yкраїнець.
Всі очі вилупили…а батько й каже:
-Гаваріш, что yкраінєц тєперь? Ну-ну…Значіт завтра поєдєш в школу не на лєгковушке, а на автобусе, как всє бaндеровци єздят. Понял?
А дідусь і собі:
-А в школу внучєк на завтрак я тебе дам нє 5 долларов,а 1 грівну.Как в украінском банкє,1 к 5-і.Харашо?
А мати:
-Ну вот сейчас Ми будєм кушать осетрінку с крабамі,каторую дядя с Дальнєго вастока прівєз,а Ти будєш кушать картошку,как украінци.Харашо?
Сидять всі їдять…А мати знову,підморгуючи до всіx з усмішкою,та й каже:
-Ну што синочєк,как оно,xарашо бить украінцем,а-а-а?
А той мовчазно так, насуплено та й каже:
-Я…я всього тільки як годину українець, а як вас москалів вже ненавиджу..

 

*** 

 

Зустрічаються двоє жидів.- Куди йдеш?- Вла-вла-вла-вла-вла-штовуватись ди-ди-ди-ди-ктором на-на-на-на-на телебаченні!- Ну, успіху тобі!Через тиждень.- Ну, як, вже працюєш?- Та-та-та-та-та ні! - А-а-а-а-а-а-а-а-нтисеміти і бандерівці навколо!

 

***

 

Прийшов дід до священика на сповідь. - Святий отець, грішний я! - І в чому твій гріх, син мій? - Під час Другої світової війни я ховав у себе в підвалі єврея. - Hy, це не гріх, а навпаки - свята справа! - заспокоїв його священик. - Але я змушував його платити мені за постій, - додав дід. - Так, це, звичайно, не добре, але адже і ти ризикував собою, син мій!- Дякую вам, святий отець, але в мене ще одне питання. - Яке? - Чи повинен я сказати йому, що війна вже закінчилася?

 ***

Ішов москаль із муштри та й зупинився у бабки, а та якраз вареників наварила.
От москаль їсть-їсть та й питає:
- А как же ано празиваєтся?
- Ат, - каже бабка, - жери мовчки собі!
Попоїла москалина, аж пальчики облизала, а тоді:
- Хараши, бабка, тваі жеримовчки, жаль толька, што малавата!

***

Йдуть два куми по дорозі, коли - Вжик!.. - їх обганяє мотоцікліст без голови.
Глянули куми один на одного з подивом та йдуть далі. Коли знову - Вжик!.. - мотоцикліст також без голови. Знову здивувались куми та йдуть далі. В третій раз - Вжик!.. - знову мотоцикліст та знову без голови. Тоді один й каже:
- Слухайте куме, шо це робиться - нічого не розумію?
- Мабуть, куме, вам треба косу на інше плече перекласти...

* * *

Летять на літаку німець, француз та росіянин.

Німець висовує руку із ілюмінатора, через 20 секунд втягує назад і каже:
- Над Німеччиною летимо.
- Чому?
- А бачите вся рука чорна - це дим із заводів Рура.
Через півгодини француз проробляє те ж саме, через хвилину втягує руку і каже:
- Над Францією пролітаємо.
- Чому?
- Відчуваєте, рука парфумом пахне.
Через годину росіянин висовує руку в ілюмінатор і в ту ж секунду втягує назад.
- Ба! А ось і Росія-матінка.
- Але як ти так швидко визначив?
- Годинник поцупили…

***

— Куме!!!
— Га?
— Хто там у тебе верещить?
— Та, москаля спіймали, вбивати будемо!
— То я прийду допоможу, щоб швидше було!
— Приходь, але швидше не треба! Хіба ж ми стаханівці?!

***

Вірменське радіо питають:

- Скажіть, як назвати сина, якщо тато - єврей, мама - українка і обоє націоналісти?
- Ізяслав.

***

Проходить змагання трьох країн на найкращого грабіжника - Росії, Англії, США. Спочатку дали змогу показати свою майстерність Американцям, все як положено - багато охорони біля сейфа. Запустили Американців на 5 хвилин, коли час закінчився пішли перевіряти - Американці украли переважно техніку, різні компи. Так само і вийшло з Англійцями, правда вони вкрали тільки різні коштовності. Накінець запускають Росіян - через дві хвилини після того як запустили їх, охорона чує грубий чоловічий голос
- Іван, а обойі сдірать?

***

Львів. В салон автобуса заходить вуйко, дивиться в кутку сидить негр у вишиванці. Вуйко ошелешений підходить до нього і питає:
- Синку, ти хто?
- Я? Українець!
- А я тоді хто?
- Не знаю… З вигляду - або жид, або москаль.

 

***

Украiнець пiд час снiданку (кава, круасани, хлiб, масло i джем) бачить москаля, який жуючи жвачу, сiда бiля нього. Наш хлопець iгноруе його, але москаль все одно першим почина розмову. Москаль: Вот вы, украинцы, едите хлеб полностью? Українець: Звiсно. Москаль: (пiсля взриву великого пузиря) А мы нет. В России, мы только едим мякоть. Корку мы собираем в специальный ящик, перерабатываем, превращаем в круассаны и затем продаем. Москаль задоволено посмiхаеться, в той час коли українець мовчки далi iсть свiй снiданок. Москаль: Вы едите джем с хлебом? Українець: Звiсно. Москаль: (пропускаючи жвачку крiзь зуби) А мы нет. В России, мы едим только свежие фрукты, затем собираем кожуру, семечки и качаны в специальный ящик, перерабатываем, превращаем в джем и продаем Украине. Украiнець мовчки ставить чашку з кавою на стiл: А ви сексом займаiтесь в своiй Росiї? Москаль посмiхаючись: Конечно. Укрaiнець: А що ви робите з презервативом пiсля використання? Москаль: Выбрасываем, конечно. Украiнець: А ми нi. В Украiнi, ми збираемо iх в спецiальну скриню, розплавляемо на жуйки продаемо в Росію!