Львівські Обсервації За «Гусь святую»!

У мене таке враження, що ще довгенько нас будуть переслідувати президенти України винятково кучмівського розливу. Головна їх ознака – наобіцяти і не виконати. Наприклад, другу державну мову.

Тільки-но ми відправили на омріяний відпочинок одного «синочка» Кучми, як уже другий на підході. Ющенко обіцяв нам бандитів у тюрмах. Янукович, за висловлюванням Новодворської, «уценённое советское барахло из камеры хранения»: восени обіцяв запровадити російську мову відразу по інавгурації, а взимку вже відклав цю історичну подію на березень-квітень. А відтак почав говорити не про другу державну, а тільки про новий закон про мови. Ну, для білоруса, що російська, що українська – однаково дрімуче питання. А от чому так за «Гусь святую» уболіває Богя Калєснікав – тяжко вповісти. Пророк Мойсей дав нам Закон Божий, а Богя – колишній продавець і столяр – обіцяє Закон про мову. Іно його приймуть, то від обласних рад буде залежати мова навчання у школах і ВНЗ. Благодать! Не важко передбачити, як хутенько русифікується Лівобережжя і Південь, бо там, де українська і так ледве дихає, школи перетворяться на двомовні, а університети стануть переважно російськомовними. Яка то буде російська мова, можна переконатися, зазирнувши на сайт Вадіма Калєснічєнка «Русские на Украине». Без сміху неможливо читати їхні петиції, а особливо, привітання для Януковича. Цікаво тільки, коли ми діждемося того, що Калєснікав, Азаров та інші провідні регіонали задемонструють своє володіння українською? Невже цього їхній закон не передбачає? Біло-блакитні перспективи Здавалося б, чого так боятися перерахунку? Ну, порахували б ті бюлетені, переконалися б, що порушення не суттєві, то це ж тільки ще більше підніме рейтинг непорочного Дона. Але нє – б’ються писки, горять авта і помешкання, труяться собаки... Повертаються гарячі 90-ті? А з ними разом з усіма перелітними птахами повертаються боделани, бакаї та інша перната дичина. Я си уявляю, як армія буде тішитися таким головнокомандувачем, який армійської каші не їв. Цікаво, як вони перед ним вишикуються: з шапками в руках? Уже й Кузьмук чоботи пуцує, готується на нові звершення. Нарід в Броварах почав хутенько обміном квартир цікавитися, а в Ізраїлі переглядають авіаційні маршрути. А Білозір ще своє недоспівала і тягне Ющенка в прем’єри. Щоб уже остаточно його поховати і цівочками прибити. Ще п’ять років тому Ющенко не хотів жити за понятіями. А тепер доведеться. Завдяки лежанню на печі. І головне ж, мовчить у хусточку навіть тоді, коли Дон озвучує свої наполеонівські плани. Це ж подумати – на святе посягнув! На останні укази! Де обурення Гаранта, який не відмінив жодного указу Кучми? Але нічо – жились'мо у кучмівському ханаті, поживемо і в паханаті. А то дехто вже закликає ініціювати референдум щодо відокремлення від Донбасу. Хай би там дони собі хазяйнували і демонстрували нам високий рівень життя. Цікава думка, але одним Донбасом не обмежиться, бо Крим теж проголосує за відокремлення. Хоча, як на мене, втрата невелика. А то, як подивитися на ті писки під ЦВК, то якось і страшно з такими мармизами до Європи йти. Але онде Південна Осетія й Абхазія відділилися і що? Живуть за рахунок Москви і на ласку Москви, а самі ж крім апельцинів, нічого запропонувати не можуть. Убойні докази Бютівці замість того, щоб широко інформувати громадськість про факти фальсифікацій, озвучують якісь дивацькі речі. Вишиваний Андрій Шкіль пояснив, у чому полягає тота «масова фальсифікація»: «Людина прийшла, проголосувала за одного кандидата, а потім виявилось, що на цій дільниці переміг зовсім інший. У цьому полягає відмінність. Жоден іноземний спостерігач цього оцінити не зможе». Ба, й справді! Як же тут оцінити? Шкіль голосує за Юлю, а перемагає Янукович! Хіба це порядок? Іноземним спостерігачам такої логіки бігме не догнати. Маргінали в тривозі Шовіністичні організації Криму вже занюхали зміну вітру. Тиха підозра, що обіцяного двуязичія доведеться від Януковича чекати щонайменше до наступних виборів, та й то у вигляді нової обіцянки, уже гризе їхні душі. «Виктор Янукович добился своей победы за счет обещания устранить дискриминацию граждан по национальному и языковому признаку, которая в годы президентства Ющенко махровым цветом расцвела на Украине, – зітхає діяч «Русского единства» Сєргєй Баранов. – Однако победа Януковича сама по себе не решит проблемы дискриминации русского языка на Украине. Более того, возникшая у части граждан эйфория может привести к некому умиротворению, потере бдительности и пассивному ожиданию перемен. А процесс украинизации как шел, так и будет идти, если его не остановить нашими решительными действиями. Поэтому мы должны ужесточить контроль над выполнением щедро розданных во время избирательной кампании обещаний, а в случае невыполнения этих обещаний – жестко реагировать на такое отступничество». Цікаво, де в Криму цей, вибачайте на слові, Баранов помітив якісь дискримінації для російської мови? Інший соратник Баранова своє обурення виливає на Кучму, який заявив, що у Януковича «есть возможность сотрудничать с партией Виктора Ющенко, так как там есть люди, с которыми можно договориться. Кроме того, между Ющенко и Януковичем нет личностного конфликта». За словами Гєннадія Басова, голови «Русского блока», «Кучма, который сам раскручивал жупел русофобии, при котором уничтожалось русское образование, при котором и было зачато нынешнее гипертрофированное мазепинство и бандеровщина, теперь пытается «рулить» Януковичем, победившим в том числе и благодаря пока еще лозунгам о втором государственном русском языке, о недопустимости фальсификации истории, о налаживании дружественных отношений с Россией». Ех, бідачки. Не діждуться вони від Януковича і скасування останніх указів Ющенка про героїзацію Бандери та визнання ОУН-УПА. З цим уже і Богя Калєсніков змирився: «Скасувати їх, напевно, неможливо, і доведеться з цим жити. Але я хочу, щоб помаранчева влада почула думку Антигітлерівської коаліції про це, щоб Захід їх на місце поставив». Овва! Виявляється, і досі існує Антигітлерівська коаліція! Цікаво, у яких вона бункерах засідає. Можливо, Богя організує в Давосі спіритичний сеанс, на який запросить Рузвельта з Черчіллем і довідається, що вони думають про Бандеру. Мушу Богю засмутити. Якби учасники Антигітлерівської коаліції думали так, як Богя, то Бандера ніколи б не зміг оселитися в Німеччині, а змушений був би чкуряти, як і чимало німецьких високих чинів, до Бразилії чи Аргентини. Про овець і вовків Але тішитися нам передчасно. У Партії регіонів переважають не українці. А більшість тих, хто носить українські прізвища, як, наприклад, Вадім Калєснічєнка, росіяни за духом. Це люди без традицій. Тому не дивно, що в програмі ПР натрапляємо на такі плани: «Створити мережу суворовських і нахімовських училищ для підготовки перспективного кадрового резерву Збройних сил України. Вони стануть основою ефективної системи військово-патріотичного виховання, яка формуватиме патріотизм і відданість Вітчизні». Оце вам яскравий приклад того, чим є для них історія України. Уже й Суворов з Нахімовим мають стосунок до Збройних сил України, а там і Мінін з Пожарським прителіпаються, і м’ясник Жуков. Важко собі уявити, аби в Англії чи Іспанії з’явилися наполеонівські училища, а в Італії ганнібалівські, а сулейманські на Балканах. Тобто програма ця писана не в нас, бо на диво збігається з закликами патріарха Московського і всія Русі Кіріла про реалізацію концепції «Русскій мір», та з побажаннями Дмітрія Медведєва не забувати про «спільне історичне й культурне коріння», «братерські зв’язки з українським народом», про «духовну близькість наших народів», про «нашу спільну історію», про те, що «немає уз, святіших за дружбу». Триста років вовк плюндрував отару, аби вкінці заговорити про дружбу і духовну близькість з вівцями та баранами. Страждання кремлівського Нострадамуса Добре, що є хоча б Жиріновський, який завжди розставить усі крапочки над «і», не завиваючи в папірчики. Цей просто заявив, що через п’ять років Східна Україна приєднається до Росії. Бо за його словами, Західна Україна – це Прибалтика, а східна – Ташкент. Чому не Чукотка? На останок ще одна крапочка від Жиріка. Виявляється, одна з причин перемоги Януковича – він знає українську мову, але в основі він «русскій чєлавєк». Чому не узбек? Культура в небезпеці Не везло нам з культурою за помаранчів, то не повезе й за баклажанів. Як глянеш, які люди націлилися на міністерство, то страх бере. Любий друг і кум Ющенка, Володимир Гришко, який був довіреною особою Януковича, теж бачить себе міністром культури. А куди ж іще потикатися з таким інтелектом? Тільки в міністри! За словами Гришка, на це крісло можна всадити ще й нашу Ганцю, «яка дуже ерудована, розуміється на естраді, опері та класиці», ба навіть «великого реформатора Миколу Азарова. Він теж не байдужий до української культури, архітектури й інших нетлінних цінностей». Щодо нетлінних цінностей, то в цьому я не сумніваюся. Це вже й Табачнік задемонстрував. Хоча для Азарова нетлінні цінності втілювалися у дипломат з доларами, який він особисто вивозив з кожної обласної податкової адміністрації. А небайдужість до архітектури теж усім нам відома – вона втілилася у привласнення урядової дачі. Так що міністр культури з Пахла буде ще той. От такоє от! Якась дівчина зреагувала на сайті «Версии» чисто по-жіночому: «Обидно не то, что Янукович будет президентом, а то, что первой леди станет его Люда». Помиляєшся, дівчинко. Первою леді буде наша Ганця. Бо Люда геноцид із генофондом теж може переплутати. www.zik.com.ua