
згорнути

Ми любимо Львів за дивні вузькі вулички, по яких можна гуляти нескінченно, за привітних жителів, за "Філіжанку львівської каві", і, звичайно ж, за кав'ярні і ресторани - особливі, затишні і автентичні - таких не зустрінеш більше ніде. За три дні Львівського Тижня моди ми зробили невеликий тур по найцікавіших львівських закладах, і хочемо порадити Вам десять найкращих, на наш погляд.
У Львові приємно дивують ціни, кава, солодощі і дуже непростий персонал з акторськими даними. Так, саме так, за допомогою харизматичних осіб при вході, цікавій концепції і хорошій організації можна перетворити звичайну пивну на яскраве місце, про яке складатимуть легенди і розповідатимуть один одному.
Криївка - ну, як же без неї?! Тут не потрібні зайві визначення, оскільки всі, хто був в Львові в останніх пару років, однозначно був там, або ж, як мінімум, чув. На вході у Вас обов'язково запитають пароль ("Героям Слава!", якщо що) і наллють настойки або самогону, яка за задумом - "отрута для москаликів".
Найдорожча ресторація Галичини. Ціни тут залишать далеко позаду практично будь-який столичний ресторан: у меню суцільні суми з багатьма нулями - найдешевше пиво коштує 100 грн. за келих, а основна страва - в межах 1000 грн. Але на вході Вам, як "причетному до масонської змови" дадуть дисконтну картку у розмірі 90%! Тому розслабтеся і просто прибирайте один нуль в кінці суми.Так, і ще: зайти в ресторан можна лише через стареньку квартиру, на кухні якої сидить чоловік років п'ятдесяти в халаті, і буде Вам протягом хвилин п'яти розповідати про історію масони і їх таємних зборах. Ну, підозрюю, що це залежить від його настрою. Так, і ще: зайти в ресторан можна лише через стареньку квартиру, на кухні якої сидить чоловік років п'ятдесяти в халаті, і буде Вам протягом хвилин п'яти розповідати про історію масони і їх таємних зборах. Ну, підозрюю, що це залежить від його настрою.
Лівий берег - арт-ресторан, фестиваль, що постійно діє, як значиться у визначенні. У меню можна знайти улюблені страви відомих режисерів, акторів і письменників, у тому числі, наприклад, томатний суп Кемпбелла від Енді Уорхолла. У туалеті - тьмяне світло з ультрафіолетовими лампами і поп-артовськие репродукції. Із замовленого більш всього сподобався чизкейк, він же - знаменитий галіцький сирник з шоколадом.
Мазох - заклад тієї ж мережі, ресторан еротичних і садо-мазо фантазій. Інтер'єр - усілякі фетиші і інструменти мазохістських розрад на стінах в м'якій напівтемряві червоних ламп (мабуть, легкий натяк на вулицю червоних ліхтарів), стільці в грайливих "корсетах" з шнуруванням, і, звичайно ж, "жіночий" і "чоловічий" стільці з відповідним рельєфом поверхні для максимальної зручності сидіння. У меню - назви в тому ж дусі, типа "Яблучок спокуси" і "Свинячих грудей", і подадуть їх Вам також на непростому
реквізиті...
Дім Легенд - що відкрився буквально пару тижнів тому, він вже повний відвідувачів, і дбайливий швейцар ні за що не пустить Вас всередину, якщо немає вільних столиків. Виявили ми його абсолютно випадково - розглядаючи Львів з ратуші через бінокль, нашу увагу звернув на себе старовинний автомобіль, що розмістився на одному з дахів. Озброївшись картою, ми відправилися його шукати! І знайшли - на Староєврейськой, триповерхова будівля з драконом на фасаді і львівським трамвайчиком, який, якщо вірити швейцарові, їздить з 19.00
Рудій кіт - спокійна і мила кав'ярня з безліччю десертів, випічки і шоколадом ручної роботи. У меню багато коктейлів (що дуже виділяє цей заклад з останніх львівських) і відмінний літній майданчик прямо під будинком "чотири сезони": так, сидячи на терасі, Ви зможете кілька разів прослухати розповіді екскурсовода на різних мовах про історію цієї будівлі.
Під синьою пляшкою - маленьке кафе буквально на декілька столиків. Подобається всім, ймовірно, за "таємність" - сюди можна попасти через декілька арок.
Ціни дуже помірні, меню - приблизне. Кава, вино - біле і червоне. Якщо старше - те дорожче. І ще момент - в ресторанчику обслуговують люди з обмеженими можливостями - карлики, кульгаві, з іншими недоліками. Але обслуговують дуже добре і старанно - будьте лояльні!
Галіцька жідівська кнайпа "Під золотою розою". Достеменний єврейський заклад! У меню немає цін - тут Вам запропонують поторговувати з офіціантом, і безліч блюд єврейської кухні. Як комплімент Вам принесуть мацу, і витончено, з національним колоритом натякнуть, що для того, щоб вона була не такою сухою, потрібно замовити чого-небудь, що б на неї намазати - форшмак або сир.
Гасова Лямпа - пивний заклад, розміщений в будівлі, в якій була винайдена та сама гасова лампа. Він займає три поверхи, обладнаний гвинтовими сходами, по яких Ви можете вийти на літній майданчик на даху.
На бамбетлі - кав'ярня в одній з центральних арочок, ідея інтер'єру - безліч старих речей, старі подушки і дивани (бамбетлі), на яких можна сидіти прямо на підвіконні. Тут можна знайти величезну різноманітність сортів кави і чаю, а також купити їх з собою. Можна також самостійно приготувати каву на піску.
http://izum.ua/articles/restoran/top-10-restoranov-kotorye-neobkhodimo-posetit-vo-l_209534
Дзвінок. Путін знімає слухавку.
- Гальо, пане президенте, ту Місько зі Станіславова! Телефоную, жеби вам вповісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо.
- Хорошо, Миша. Это важная новость. А большая у Вас армия?
- Ну, зараз… (рахує) Я, Влодко, сусід Стефко і всі, шо ту в преферанс грали. То нас разом вісім.
- Должен признаться, Миша, что у меня в Армии 100 тысяч человек, которые только ждут моего приказа.
- Холєра ясна, я зара вам віддзвоню.
(за якийсь час)…
- Гальо, прошу пана президента, стан війни не скасовано! До нас
приєдналося ше штири хлопаки з сусідньої кнайпи.
- Должен сказать тебе, Миша, что после последнего нашего разговора я
увеличил армию до 200 тысяч человек!
- Най го холєра вхопе! Я ще зателефоную.
(за якийсь час)
- Слава Йсу, пане Путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся вицофати з тої войни.
- Неужели? Очень жаль. А почему это вы вдруг передумали?
- Ну, ми ту посиділи за пару гальбами пива, так си між собов порадили,
і вздріли, же аж ніяк не зможемо нагодувати 200 тисяч плєнних.
***
Судилися єврей та українець. Судді дали 15 років.
***
Їде гуцул на автівці, на повній швидкості. Дивиться Даішник стоїть. Не тормозить, думає, а не гріх, як зіб’ю, бо то москаль-москалем. Збив. Завіз тіло на цвинтар, дає старому гробареві пляшку оковитої, каже:
- поховайте вуйку, бо воно вистрибнуло саме на дорогу, я їй-богу, не винний.та чо ж не поховаю,синку.
Так і домовились. Їде далі гуцул. Ше одного такого збив, приїжджає з тілом на цвинтар, дивиться, гробар за столиком сидить, вже фляжку допиває. Гуцул кладе трупа на землю, каже:
-слава Йсу. Дід обертається
- слава навіки!
- а шо, діду, закопали того?
- та закопав..
- та як закопали, як во він лежит.
- йой, синку, забув видно. Старий вже я. Зара закопаю.
Гуцул подякував і пішов.
В ДАІ б’ють тривогу:
шо ета такоє! Гдє наши люді? Паєхать, правєріть!
І послали одного. Приїжджає, дивиться, всюди тихо, темно,тільки на цвинтарі лямпа хитається і чути як гробар лопатою цьвьокає.
Приходить на цвинтар,дивиться, а старий лопатою землю прихлопує на свіжій могилі.
Підходить до гробаря і каже:
- ізвінітє, а што ета ви так позна тут дєлаєтє?
Старий гуцул обертається, замахується лопатою і б’є що є сили:
- ТА ТИ КУРВО ВЛЯЖЕШСЯ НИНІ ЧИ НЄ? ? ? ! !
***
Створив Господь мавпу. А тодi дивиться - ні, людина все ж краще.
Ну, збирає вiн усiх мавп i каже: щоб до завтра менi людьми стали!
Ну, мавпи цiлу нiч хвости вiдрiзали, голились, зрештою, прокидається Господь - краса!
Живуть люди у бiлих хатах iз вишневими садочками, хрущi над вишнями гудуть i т.д. Але що це? Деякi мавпи все ще у лiсi по деревах стрибають!
Ну, вiн як гримне на них: “Я Господь ваш, я вас створив, як ви смiєте не пiдкорятись словам моїм?!”
Мавпи перелякались, поховались у кущах, аж тодi найсмiливiша вилазить i каже забуханим голосом:
“А мы па-украински не панимаем!”***
В москалів в усіх анекдотах про українців українці скупі і злі. А в українців в анекдотах про москалів москалі зазвичай мертві…
***
Першокласник кримської школи приxодить після уроків додому, та й мовить домашнім по-українськи:
- А в нас в школі всі уроки тепер та по-українськи ведуться. А ще сьогодні після занять ми анкету заповняли, то я в графі національність написав, що я yкраїнець.
Всі очі вилупили…а батько й каже:
-Гаваріш, что yкраінєц тєперь? Ну-ну…Значіт завтра поєдєш в школу не на лєгковушке, а на автобусе, как всє бaндеровци єздят. Понял?
А дідусь і собі:
-А в школу внучєк на завтрак я тебе дам нє 5 долларов,а 1 грівну.Как в украінском банкє,1 к 5-і.Харашо?
А мати:
-Ну вот сейчас Ми будєм кушать осетрінку с крабамі,каторую дядя с Дальнєго вастока прівєз,а Ти будєш кушать картошку,как украінци.Харашо?
Сидять всі їдять…А мати знову,підморгуючи до всіx з усмішкою,та й каже:
-Ну што синочєк,как оно,xарашо бить украінцем,а-а-а?
А той мовчазно так, насуплено та й каже:
-Я…я всього тільки як годину українець, а як вас москалів вже ненавиджу..
***
Зустрічаються двоє жидів.- Куди йдеш?- Вла-вла-вла-вла-вла-штовуватись ди-ди-ди-ди-ктором на-на-на-на-на телебаченні!- Ну, успіху тобі!Через тиждень.- Ну, як, вже працюєш?- Та-та-та-та-та ні! - А-а-а-а-а-а-а-а-нтисеміти і бандерівці навколо!
***
Прийшов дід до священика на сповідь. - Святий отець, грішний я! - І в чому твій гріх, син мій? - Під час Другої світової війни я ховав у себе в підвалі єврея. - Hy, це не гріх, а навпаки - свята справа! - заспокоїв його священик. - Але я змушував його платити мені за постій, - додав дід. - Так, це, звичайно, не добре, але адже і ти ризикував собою, син мій!- Дякую вам, святий отець, але в мене ще одне питання. - Яке? - Чи повинен я сказати йому, що війна вже закінчилася?
***
Ішов москаль із муштри та й зупинився у бабки, а та якраз вареників наварила.
От москаль їсть-їсть та й питає:
- А как же ано празиваєтся?
- Ат, - каже бабка, - жери мовчки собі!
Попоїла москалина, аж пальчики облизала, а тоді:
- Хараши, бабка, тваі жеримовчки, жаль толька, што малавата!
***
Йдуть два куми по дорозі, коли - Вжик!.. - їх обганяє мотоцікліст без голови.
Глянули куми один на одного з подивом та йдуть далі. Коли знову - Вжик!.. - мотоцикліст також без голови. Знову здивувались куми та йдуть далі. В третій раз - Вжик!.. - знову мотоцикліст та знову без голови. Тоді один й каже:
- Слухайте куме, шо це робиться - нічого не розумію?
- Мабуть, куме, вам треба косу на інше плече перекласти...
* * *
Летять на літаку німець, француз та росіянин.
Німець висовує руку із ілюмінатора, через 20 секунд втягує назад і каже:
- Над Німеччиною летимо.
- Чому?
- А бачите вся рука чорна - це дим із заводів Рура.
Через півгодини француз проробляє те ж саме, через хвилину втягує руку і каже:
- Над Францією пролітаємо.
- Чому?
- Відчуваєте, рука парфумом пахне.
Через годину росіянин висовує руку в ілюмінатор і в ту ж секунду втягує назад.
- Ба! А ось і Росія-матінка.
- Але як ти так швидко визначив?
- Годинник поцупили…
***
— Куме!!!
— Га?
— Хто там у тебе верещить?
— Та, москаля спіймали, вбивати будемо!
— То я прийду допоможу, щоб швидше було!
— Приходь, але швидше не треба! Хіба ж ми стаханівці?!
***
Вірменське радіо питають:
- Скажіть, як назвати сина, якщо тато - єврей, мама - українка і обоє націоналісти?
- Ізяслав.
***
Проходить змагання трьох країн на найкращого грабіжника - Росії, Англії, США. Спочатку дали змогу показати свою майстерність Американцям, все як положено - багато охорони біля сейфа. Запустили Американців на 5 хвилин, коли час закінчився пішли перевіряти - Американці украли переважно техніку, різні компи. Так само і вийшло з Англійцями, правда вони вкрали тільки різні коштовності. Накінець запускають Росіян - через дві хвилини після того як запустили їх, охорона чує грубий чоловічий голос
- Іван, а обойі сдірать?
***
Львів. В салон автобуса заходить вуйко, дивиться в кутку сидить негр у вишиванці. Вуйко ошелешений підходить до нього і питає:
- Синку, ти хто?
- Я? Українець!
- А я тоді хто?
- Не знаю… З вигляду - або жид, або москаль.
***
Украiнець пiд час снiданку (кава, круасани, хлiб, масло i джем) бачить москаля, який жуючи жвачу, сiда бiля нього. Наш хлопець iгноруе його, але москаль все одно першим почина розмову. Москаль: Вот вы, украинцы, едите хлеб полностью? Українець: Звiсно. Москаль: (пiсля взриву великого пузиря) А мы нет. В России, мы только едим мякоть. Корку мы собираем в специальный ящик, перерабатываем, превращаем в круассаны и затем продаем. Москаль задоволено посмiхаеться, в той час коли українець мовчки далi iсть свiй снiданок. Москаль: Вы едите джем с хлебом? Українець: Звiсно. Москаль: (пропускаючи жвачку крiзь зуби) А мы нет. В России, мы едим только свежие фрукты, затем собираем кожуру, семечки и качаны в специальный ящик, перерабатываем, превращаем в джем и продаем Украине. Украiнець мовчки ставить чашку з кавою на стiл: А ви сексом займаiтесь в своiй Росiї? Москаль посмiхаючись: Конечно. Укрaiнець: А що ви робите з презервативом пiсля використання? Москаль: Выбрасываем, конечно. Украiнець: А ми нi. В Украiнi, ми збираемо iх в спецiальну скриню, розплавляемо на жуйки продаемо в Росію!