згорнути
Львов - не Париж. У нас есть "Мазох-кафе" и "Криївка"
Автор: Евгения Ковалевская,24.ua
Автор фото: 24ua
С приходом лета в Украине активизируется фестивальная жизнь. В этом году жару можно встретить во Львове, где с 31-го мая по 1-е июня пройдет первый Lviv Rock Festival (афиша). Если все друзья, которые побывали в этом городе, твердят вам, что Львов – это маленький Париж, в котором даже улочки пахнут кофе, не верьте. Львов намного лучше! Вам нужно всего лишь раз увидеть Эйфелеву башню в миниатюре и посидеть в уютной «кавярне» или «кнайпе» (как называют кафе сами львовяне) и вы полюбите этот город навсегда.
Организатором рок-феста выступает известная пивоварня «Перша приватна броварня», которая обещает зрелищное шоу и самое вкусное пиво всей Западной Украине. В частности под открытым небом выступят лучшие рок-группы с Украины («ВВ», «С.К.А.Й.», «Esthetic Education»), Беларусиb («Пиво вдвоем», «Серебянная свадьба») и «Zdob Si Zdub» c Молдовы. Добраться до города из Киева можно по железной дороге за ночь или на авто за 6-7 часов (около 600 км.)
Однако, со Львовом не все так просто. Приезжая утренним поездом, гости обязательно сталкиваются с трудностью – в 7 часов утра даже негде выпить кофе! Город живет своей спокойной и размеренной жизнью, и первые кофейни открываются в 9-10 утра. Еще совсем недавно единственным местом, где можно было посидеть «с петухами», оставался McDonnalds. Однако теперь уже с 8:00 открыто кафе-кондитерская на ул. Дж. Дудаева, 14, рядом с проспектом Свободы.
Гордость Львова - трамваи, которые с удивительной скоростью и грохотом продвигаются узкими улочками старого города. И даже не пытайтесь их сравнивать с киевскими – во Львове ездят единственные в Украине «узкоколейки». Кстати, с недавнего времени проезд в львовском трамвае стоит 75 коп., а новшеством стали компостеры, которых раньше в этом виде транспорта не было. О львовском трамвае сочинили немало песен, самую популярную среди которых – «Старенький трамвай» - поет «Пикардийская терция». А этой весной трамвай еще и удостоился чести стать уличным кафе.
На Галицкой площади стоит маленький трамвайный вагончик, в котором можно выпить кофе или пиво. Дизайн кафе состоит из столов и лавок, картин старого города и большого телевизора, посредством которого посетители совершают виртуальную экскурсию улицами Львова. От шагов кафе-трамвай слегка качается, что создает иллюзию движения. А счет вас просят закомпостировать, как и положено в транспорте.
"Криївка"
Своя прелесть в пивном трамвае есть, однако от долгого застолья отталкивает одноразовая посуда, которая указывает на необходимость перемещаться в места поуютнее. Например, в ставший уже легендарным во Львове ресторан «Криївка». Как известно, «криївкой» воины УПА называли укрытие в лесу. Так и одноименный ресторан, находясь напротив самого входа в ратушу (пл. Рынок, 14), полностью скрыт от вражеского глаза. Завсегдатаи приходят сюда со специальным ключом – своеобразной дисконтной картой. На входе гостей встречает постовой, который требует назвать «гасло» (пароль). Подсказка: таковым является приветствие «Слава Украине!».
После этого вам наливают, как и положено, 30 грамм традиционной медовухи и вы проходите внутрь ресторана-укрытия. Дизайн заведения напоминает секретный бункер – стены из досок, деревянная мебель, железная посуда, националистические постеры и прикольные надписи на стенах, а официанты в камуфляжах только усиливают подобное впечатление. Зато меню поражает изобилием и, в первую очередь, названиями. Вы можете заказать борщ «Первое причастие героя» (10 грн.), кулеш «Пантелеймонова сокира» (12 грн.), свинячьи ушки и пятачки, а также 50 грамм хреновки (20 грн.) или спотыкача (14 грн.). Одним словом, из «Криївки» не выходят голодными и трезвыми, да и выходить оттуда не очень-то хочется.
"Мазох-кафе"
Если же вы не приверженец националистического западно-украинского юмора и вам хочется попробовать чего-то поизысканней, тогда пройдите всего квартал от площади Рынок и сверните на ул. Сербскую. Светлые умы, создавшие «Криївку», открыли еще одно заведение, правда, совсем в другом стиле, но не менее интересное и достойное внимания. В частности, было решено увековечить память Леопольда фон Захер-Мазоха, в жилах которого текла, в том числе и украинская кровь. Он был первым австрийским писателем, который описывал Львов, местные обычаи и женщин в своих сочинениях. Но более известен Захер-Мазох изобретением термина «мазохизм», которым объясняется все – начиная от интерьера и заканчивая поведением и формой официанток. Вместе с заказом вам приносят выбранное вами же орудие «мазохизма»: плетку, кандалы, шнур или прищепку. Официантка бережно приковывает или привязывает вас к креслу… Процедура не обязательна, но на нее соглашаются все без исключения – очень уж обходительный персонал.
Кроме того, высшим проявлением мазохизма организаторы посчитали украинскую политику, в связи с чем, на большом экране беспрерывно идет трансляция пленарного заседания Верховной Рады.
В то же время блюда радуют глаз изощренностью названий, например, вы можете заказать селеру-фри под названием «Не ускоряй финал» или мороженое «Иногда лучше лизать». Цены тут гораздо выше средних львовских и рассчитаны определенно на туристов: пиво вам обойдется в 10-16 грн. за 0,5 литра, а ценовая категория блюд – от 25-35 и до 160 грн. Внимательные официантки, как и обещали, остаются с посетителями столько, сколько они этого захотят, и ловишь себя на мысли, как бы продлить этот момент.
Однако не одними лишь ресторанами славится Львов. Культурная программа-минимум по городу должна также включать прогулку по проспекту Свободы, экскурсию в музей-аптеку «Под черным орлом», вылазку на городскую ратушу, с которой видно разрисованные и не очень крыши домов, а также подъем на Высокий Замок с целью увидеть весь Львов на ладони. И это только для начала.
http://24.ua/news/show/id/44883.htm
Про москалів ;-)
Дзвінок. Путін знімає слухавку.
- Гальо, пане президенте, ту Місько зі Станіславова! Телефоную, жеби вам вповісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо.
- Хорошо, Миша. Это важная новость. А большая у Вас армия?
- Ну, зараз… (рахує) Я, Влодко, сусід Стефко і всі, шо ту в преферанс грали. То нас разом вісім.
- Должен признаться, Миша, что у меня в Армии 100 тысяч человек, которые только ждут моего приказа.
- Холєра ясна, я зара вам віддзвоню.
(за якийсь час)…
- Гальо, прошу пана президента, стан війни не скасовано! До нас
приєдналося ше штири хлопаки з сусідньої кнайпи.
- Должен сказать тебе, Миша, что после последнего нашего разговора я
увеличил армию до 200 тысяч человек!
- Най го холєра вхопе! Я ще зателефоную.
(за якийсь час)
- Слава Йсу, пане Путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся вицофати з тої войни.
- Неужели? Очень жаль. А почему это вы вдруг передумали?
- Ну, ми ту посиділи за пару гальбами пива, так си між собов порадили,
і вздріли, же аж ніяк не зможемо нагодувати 200 тисяч плєнних.
***
Судилися єврей та українець. Судді дали 15 років.
***
Їде гуцул на автівці, на повній швидкості. Дивиться Даішник стоїть. Не тормозить, думає, а не гріх, як зіб’ю, бо то москаль-москалем. Збив. Завіз тіло на цвинтар, дає старому гробареві пляшку оковитої, каже:
- поховайте вуйку, бо воно вистрибнуло саме на дорогу, я їй-богу, не винний.та чо ж не поховаю,синку.
Так і домовились. Їде далі гуцул. Ше одного такого збив, приїжджає з тілом на цвинтар, дивиться, гробар за столиком сидить, вже фляжку допиває. Гуцул кладе трупа на землю, каже:
-слава Йсу. Дід обертається
- слава навіки!
- а шо, діду, закопали того?
- та закопав..
- та як закопали, як во він лежит.
- йой, синку, забув видно. Старий вже я. Зара закопаю.
Гуцул подякував і пішов.
В ДАІ б’ють тривогу:
шо ета такоє! Гдє наши люді? Паєхать, правєріть!
І послали одного. Приїжджає, дивиться, всюди тихо, темно,тільки на цвинтарі лямпа хитається і чути як гробар лопатою цьвьокає.
Приходить на цвинтар,дивиться, а старий лопатою землю прихлопує на свіжій могилі.
Підходить до гробаря і каже:
- ізвінітє, а што ета ви так позна тут дєлаєтє?
Старий гуцул обертається, замахується лопатою і б’є що є сили:
- ТА ТИ КУРВО ВЛЯЖЕШСЯ НИНІ ЧИ НЄ? ? ? ! !
***
Створив Господь мавпу. А тодi дивиться - ні, людина все ж краще.
Ну, збирає вiн усiх мавп i каже: щоб до завтра менi людьми стали!
Ну, мавпи цiлу нiч хвости вiдрiзали, голились, зрештою, прокидається Господь - краса!
Живуть люди у бiлих хатах iз вишневими садочками, хрущi над вишнями гудуть i т.д. Але що це? Деякi мавпи все ще у лiсi по деревах стрибають!
Ну, вiн як гримне на них: “Я Господь ваш, я вас створив, як ви смiєте не пiдкорятись словам моїм?!”
Мавпи перелякались, поховались у кущах, аж тодi найсмiливiша вилазить i каже забуханим голосом:
“А мы па-украински не панимаем!”***
В москалів в усіх анекдотах про українців українці скупі і злі. А в українців в анекдотах про москалів москалі зазвичай мертві…
***
Першокласник кримської школи приxодить після уроків додому, та й мовить домашнім по-українськи:
- А в нас в школі всі уроки тепер та по-українськи ведуться. А ще сьогодні після занять ми анкету заповняли, то я в графі національність написав, що я yкраїнець.
Всі очі вилупили…а батько й каже:
-Гаваріш, что yкраінєц тєперь? Ну-ну…Значіт завтра поєдєш в школу не на лєгковушке, а на автобусе, как всє бaндеровци єздят. Понял?
А дідусь і собі:
-А в школу внучєк на завтрак я тебе дам нє 5 долларов,а 1 грівну.Как в украінском банкє,1 к 5-і.Харашо?
А мати:
-Ну вот сейчас Ми будєм кушать осетрінку с крабамі,каторую дядя с Дальнєго вастока прівєз,а Ти будєш кушать картошку,как украінци.Харашо?
Сидять всі їдять…А мати знову,підморгуючи до всіx з усмішкою,та й каже:
-Ну што синочєк,как оно,xарашо бить украінцем,а-а-а?
А той мовчазно так, насуплено та й каже:
-Я…я всього тільки як годину українець, а як вас москалів вже ненавиджу..
***
Зустрічаються двоє жидів.- Куди йдеш?- Вла-вла-вла-вла-вла-штовуватись ди-ди-ди-ди-ктором на-на-на-на-на телебаченні!- Ну, успіху тобі!Через тиждень.- Ну, як, вже працюєш?- Та-та-та-та-та ні! - А-а-а-а-а-а-а-а-нтисеміти і бандерівці навколо!
***
Прийшов дід до священика на сповідь. - Святий отець, грішний я! - І в чому твій гріх, син мій? - Під час Другої світової війни я ховав у себе в підвалі єврея. - Hy, це не гріх, а навпаки - свята справа! - заспокоїв його священик. - Але я змушував його платити мені за постій, - додав дід. - Так, це, звичайно, не добре, але адже і ти ризикував собою, син мій!- Дякую вам, святий отець, але в мене ще одне питання. - Яке? - Чи повинен я сказати йому, що війна вже закінчилася?
***
Ішов москаль із муштри та й зупинився у бабки, а та якраз вареників наварила.
От москаль їсть-їсть та й питає:
- А как же ано празиваєтся?
- Ат, - каже бабка, - жери мовчки собі!
Попоїла москалина, аж пальчики облизала, а тоді:
- Хараши, бабка, тваі жеримовчки, жаль толька, што малавата!
***
Йдуть два куми по дорозі, коли - Вжик!.. - їх обганяє мотоцікліст без голови.
Глянули куми один на одного з подивом та йдуть далі. Коли знову - Вжик!.. - мотоцикліст також без голови. Знову здивувались куми та йдуть далі. В третій раз - Вжик!.. - знову мотоцикліст та знову без голови. Тоді один й каже:
- Слухайте куме, шо це робиться - нічого не розумію?
- Мабуть, куме, вам треба косу на інше плече перекласти...
* * *
Летять на літаку німець, француз та росіянин.
Німець висовує руку із ілюмінатора, через 20 секунд втягує назад і каже:
- Над Німеччиною летимо.
- Чому?
- А бачите вся рука чорна - це дим із заводів Рура.
Через півгодини француз проробляє те ж саме, через хвилину втягує руку і каже:
- Над Францією пролітаємо.
- Чому?
- Відчуваєте, рука парфумом пахне.
Через годину росіянин висовує руку в ілюмінатор і в ту ж секунду втягує назад.
- Ба! А ось і Росія-матінка.
- Але як ти так швидко визначив?
- Годинник поцупили…
***
— Куме!!!
— Га?
— Хто там у тебе верещить?
— Та, москаля спіймали, вбивати будемо!
— То я прийду допоможу, щоб швидше було!
— Приходь, але швидше не треба! Хіба ж ми стаханівці?!
***
Вірменське радіо питають:
- Скажіть, як назвати сина, якщо тато - єврей, мама - українка і обоє націоналісти?
- Ізяслав.
***
Проходить змагання трьох країн на найкращого грабіжника - Росії, Англії, США. Спочатку дали змогу показати свою майстерність Американцям, все як положено - багато охорони біля сейфа. Запустили Американців на 5 хвилин, коли час закінчився пішли перевіряти - Американці украли переважно техніку, різні компи. Так само і вийшло з Англійцями, правда вони вкрали тільки різні коштовності. Накінець запускають Росіян - через дві хвилини після того як запустили їх, охорона чує грубий чоловічий голос
- Іван, а обойі сдірать?
***
Львів. В салон автобуса заходить вуйко, дивиться в кутку сидить негр у вишиванці. Вуйко ошелешений підходить до нього і питає:
- Синку, ти хто?
- Я? Українець!
- А я тоді хто?
- Не знаю… З вигляду - або жид, або москаль.
***
Украiнець пiд час снiданку (кава, круасани, хлiб, масло i джем) бачить москаля, який жуючи жвачу, сiда бiля нього. Наш хлопець iгноруе його, але москаль все одно першим почина розмову. Москаль: Вот вы, украинцы, едите хлеб полностью? Українець: Звiсно. Москаль: (пiсля взриву великого пузиря) А мы нет. В России, мы только едим мякоть. Корку мы собираем в специальный ящик, перерабатываем, превращаем в круассаны и затем продаем. Москаль задоволено посмiхаеться, в той час коли українець мовчки далi iсть свiй снiданок. Москаль: Вы едите джем с хлебом? Українець: Звiсно. Москаль: (пропускаючи жвачку крiзь зуби) А мы нет. В России, мы едим только свежие фрукты, затем собираем кожуру, семечки и качаны в специальный ящик, перерабатываем, превращаем в джем и продаем Украине. Украiнець мовчки ставить чашку з кавою на стiл: А ви сексом займаiтесь в своiй Росiї? Москаль посмiхаючись: Конечно. Укрaiнець: А що ви робите з презервативом пiсля використання? Москаль: Выбрасываем, конечно. Украiнець: А ми нi. В Украiнi, ми збираемо iх в спецiальну скриню, розплавляемо на жуйки продаемо в Росію!
Комендатура:
Керівник проводу: Юрко Назарук
Комендант: Ромко Библюк
Крайовий: Олег Слюсарчук
Наша місія: Творити унікальний простір позитивних емоцій і вражень, робити себе, місто та країну кращими.